В Верховній Раді України не перший рік розглядаються низка проектів законів України про адвокатуру. Стисло і вдало питання викладе комітетом з питань правової політики.

Відтак, (з сайта ВР України. Примітка) комітет на своєму засіданні 3 листопада 2010р. (протокол №55) розглянув низку проектів законів України про адвокатуру, а саме: проект Закону України про адвокатуру (реєстр. №1430 від 25.12.2008р.), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кармазіним Ю.А., Шенцевим Д.О., Колесніченком В.В., Лук΄яновим В.В., Тедеєвим Е.С., проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про адвокатуру” щодо системи адвокатського самоврядування (реєстр. №3549 від 24.12.2008р.), поданий народним депутатом України Власенком С.В., проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про адвокатуру” нова редакція (реєстр. №4353 від 14.04.2009р.), поданий народними депутатами України Власенком С.В., Бережною І.Г., проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про адвокатуру” (реєстр. №4353-1 від 06.05.2009р.), поданий народними депутатами України Олійником С.В., Пилипенком В.П.

На думку Комітету усі законопроекти заслуговують на увагу. Чинний Закон України “Про адвокатуру” потребує істотного вдосконалення. Неодноразово в юридичних колах виникали пропозиції з приводу потреби перегляду: існуючих Правил адвокатської етики, особливостей регулювання порядку прийому кваліфікаційних іспитів на право зайняття адвокатською діяльністю, порядку застосування дисциплінарних стягнень до адвокатів тощо.

З метою опрацювання зазначених законопроектів, 9-10 березня 2010 р. Комітетом разом з Спільною програмою Європейського Союзу та Ради Європи “Прозорість і ефективність судової системи України” було проведено “круглий стіл”, присвячений обговоренню проектів законів України про адвокатуру та висновків європейських експертів до них.
За наслідками проведення зазначеного заходу, Комітету було рекомендовано зосередити роботу над законопроектом реєстр. №1430, врахувавши слушні положення законопроектів реєстр. №№3549, 4353, 4353-1.

В своїх висновках на законопроекти (реєстр. №№1430, 3549, 4353, 4353-1) Міністерство юстиції України, Верховний Суд України, Інститут законодавства Верховної Ради України, інші наукові установи, а також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонують доопрацювати згадані законопроекти з подальшим їх об΄єднанням в один проект, використавши позитивні напрацювання кожного з них.
В
раховуючи викладене, а також керуючись п.1 ч.1 ст.111, п.3 ч.1 ст.114 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”, Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України проекти законів України про адвокатуру реєстр. №№ 1430, 3549, 4353, 4353-1 за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб΄єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Доповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції, нотаріату, адвокатських об΄єднань та надання правової допомоги громадянам, народного депутата України Мірошниченка Ю.Р.

Наводжу деякі положення за законопроектів.

Прикінцеві та перехідні положення проекту Закону України (на заміну раніше поданого № 1430 від 24.01.2008 р.), що внесений народними депутатами України: Мірошниченком Ю.Р.; Кармазін Ю.А.; Шенцев Д.О.; Колесніченко В.В.; Лук’янов В.В.; Тедеєв Е.С. У розділі 14 їх Проекту вказується:
“14.Статус адвоката без складання кваліфікаційного іспиту та проходження стажування має право набути особа, яка має повну вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше трьох років та на момент набрання чинності цим Законом:
1) протягом останніх двох років працює на посадах, які вимагають наявності повної вищої юридичної освіти, в адвокатському об’єднанні, в адвоката або в підприємницькому товаристві, основним видом діяльності яких є надання юридичних послуг;
2) протягом останніх двох років систематично надає юридичні послуги як фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, у разі якщо це є основним видом її діяльності.
Особи, які мають намір набути статус адвоката відповідно до вимог цього пункту, зобов’язанні протягом трьох місяців після набуття чинності цим Законом надати до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем свого проживання:
1) заяву про надання статусу адвоката;
2) документи, що підтверджують обставини, передбачені підпунктом 1 або 2 частини першої цього пункту;
3) документи, передбачені частиною 2 статті 11 цього Закону.
Розгляд документів та надання статусу адвоката здійснюється в порядку, визначеному, статтями 8, 14.
15. Якщо інше не визначено міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, вищою юридичною освітою згідно з цим Законом вважається вища юридична освіта, здобута в навчальному закладі України, а також навчальному закладі колишнього СРСР – до 31 грудня 1991 року.
16. Для цілей цього Закону період систематичного надання послуг у сфері права фізичною особою-підприємцем, у разі якщо це є основним видом її діяльності, зараховується до стажу роботи в галузі права.
Після спливу шестимісячного терміну з дня набрання чинності цим Законом, здійснення підприємницької діяльності з надання послуг у сфері права забороняється.”

Схоже регулювання питання уніфікації професії в частині спрощеного порядку отримання адвокатського свідоцтва врегульовано і в проекті Закону України Про адвокатуру (нова редакція) депутатів Власенком С.В (посв. 470), Бережною І.Г. (посв. 150), Міщенком С.Г. (посв. 232).

Цей проект менш ліберальний і як умову використання спрощеного порядку отримання адвокатського свідоцтва передбачає три роки або самостійної роботи, або праці на посаді юрисконсульта в юридичної компанії.

Отже, подаю витяг:
“10. Отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та стати членами колегії адвокатів відповідної адміністративно-територіальної одиниці без складання кваліфікаційних іспитів та проходження стажування мають право особи, які відповідають вимогам, передбаченим пунктами «б» – «г», «д» – «з» частини першої статті 5 цього Закону, та на момент набрання чинності цим Законом:
1) протягом останніх трьох років працюють на посадах юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності, основним видом діяльності яких є надання послуг у сфері права (юридичних послуг), та якщо такі посади вимагають вищої юридичної освіти; або
2) протягом останніх трьох років систематично надають послуги в галузі права як фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у разі якщо це є основним видом їх діяльності.

На цей момент, у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу, запропоновані законопроектами новації оподаткування адвокатської діяльності застарілі. Як відомо за ПК України лише його норми можуть регулювати оподаткування.

Андрій Яковлєв