Главная Партнеры Контакты  
Юридическая компания — «Основной закон», консультации и помощь в возвращении депозитов, защита по кредиту

ЮК
"ОСНОВНОЙ ЗАКОН"  

г. Киев, бул. Пушкина, 2а                
тел.: (044) 334-99-77                               
         (095) 407-407-3
         (096) 703-11-82

график работы: пн.- пт. с 9:00 до 18:00
          
                           

 









Автокредит Лада Приора - купить в кредит народный автомобиль
Содержание: Лада Приора в комплектации SE Двигатель Lada Priora – модернизация ВАЗ Взгляд на Лада Приора со стороны водителя Купить Лада Приора в кредит Автокредит в банках на Лада


Новый Форд Фокус в кредит — купить Ford Focus 3 в кредит
  * Расчёт действителен на 01.07.2017 и произвёден на базе: AMBIENTE (АМБИЕНТЭ) 1.6 Л, 85 Л.С., МКПП от 694 000 РУБ1 Первоначальный взнос 298 420 рублей ГМВС2, от стоимости автомобиля 312


Nissan Juke: автокредит для женщины на модный кроссовер
Nissan Juke – модный кроссовер знаменитой японской фирмы, удивляющий взгляд своим весьма экстравагантным дизайном. Из-за небольших размеров и обтекаемых форм его быстро признали типичным женским автомобилем


Мазда в кредит: автомобили в кредит по специальным ставкам
Что такое «Мазда Финанс»? Это комплекс выгодных кредитных программ, который «Русфинанс Банк» совместно с «Мазда Мотор Рус» предлагает клиентам уже не первый год. Единая политика кредитной организации


Рено Дастер в кредит: условия автокредита на Renault Duster
Кто как купил «Дастер» в кредит? Такой вопрос на форумах вызывает горячее обсуждение, потому что известная модель кроссовера Renault Duster пользуется в России немалым спросом. Это один из представителей


Что нужно, чтобы взять машину в кредит: требования к заемщику
Приобретение нового автомобиля в 21 веке – это уже не мечта, а скорее необходимость. Если раньше авто считалось для многих роскошью, то это сейчас это уже средство передвижения. К тому же в наше время


Шевроле Авео в кредит: условия какой кредитной программы выгоднее
Какие модели «Шевроле» выгоднее? Такой вопрос можно встретить достаточно часто, так как популярная марка предлагает большое разнообразие моделей и комплектаций. Одной из востребованных новинок 2013-2014


Айфон в кредит. Как купить iPhone в кредит?
Айфон в кредит – это отличный вариант для людей, не обделенных финансовыми средствами, но при этом не имеющих полной суммы на руках для наличного полного расчета. Впрочем, если с финансами туго, но iPhone


Как узнать что машина не в кредите
 Приобретение подержанного автомобиля на просторах РФ подвержено определенным риском. Связаны они с тем, что купленный вами автомобиль может оказаться залоговым. И, увы и ах, радость от столь долгожданной


Взять в кредит мазду 3
Расчет процентов по автокредиту на автомобиль Мазда не займет много времени - рассчитайте процентную ставку по кредиту на машину онлайн с. Кредит под 0% годовых предоставляется сроком на 12 месяцев. Минимальная





Рассматривается вопрос о предоставление нотариусам права выдачи извлечения из Реестра прав на недвижимое имущество.
Министерством юстиции был разработан проект Закона «О внесении изменений в некоторые Законы Украины относительно предоставления информации о государст...


Держреєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у 2014 році буде здійснюватись за новою - удосконаленою та спрощеною - процедурою.
Постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Держа...




Система Orphus


Безробіття і її типи. Особливості сучасного безробіття

Міністерсво ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.

Мінський інститут управління.

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН.

Курсова робота.

За «макроекономіці» на тему: Безробіття і її типи. Особливості сучасного безробіття.

ВИКОНАВ СТУДЕНТ:

ВИКОНАВ СТУДЕНТ:

МІНСЬК-2002

ЗМІСТ:

Вступ ……………………………………………………………………………. 3

1.Безработіца: сутність та типи ........................................... ... ......... ... 4

2.Особенности сучасного безробіття .............................. ........... 13

3.Безработіца в Республіці Білорусь: причини, особливості, динаміка ... ... 20

Висновок ........................................................................... ......... 26

Використана література ............................................................ .. 27

ВСТУП

В умовах переходу до ринкових відносин і розвитку кризових явищ в економіці не тільки загострилися існували раніше проблеми зайнятості населення, а й з'явилися нові, пов'язані зі зміною потреб підприємств у робочій силі, статусом самого працівника, появою реальної і прихованого безробіття, відсутністю належного обліку цих явищ . Все це ускладнює вивчення проблем ринку праці, ускладнює можливості ефективної протидії зростанню безробіття, підтримки зайнятості, забезпечення соціального захисту громадян.

Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову кількість робочих місць, ставить задачу збільшити кількість суспільного продукту і тим самим у більшому ступені задовольнити матеріальні потреби населення. При неповному використанні наявних ресурсів робочої сили система працює, не досягаючи межі своїх виробничих можливостей. Чимало проблем безробіття наносить і життєвим інтересам людей, не даючи їм прикласти своє уміння в тому роді діяльності, у якому людина може найбільше виявити себе, чи лишає їх такої можливості, через що люди переносять серйозний психологічний стрес. З вищесказаного можна зробити висновок, що показники зайнятості населення та безробіття є одними з ключових показників макроекономіки, які служать для оцінки ефективності і виявлення основних тенденцій функціонування та розвитку ринкових відносин в контексті загального стану економіки країни. Складність і неоднозначність ситуації з безробіттям в Білорусі і вплинули на вибір мною даної теми для курсової роботи.

1. БЕЗРОБІТТЯ: СУТНІСТЬ І ТИПИ.

ПОНЯТТЯ БЕЗРОБІТТЯ І ПРИЧИНИ ЇЇ ОСВІТИ.

Безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активного населення) не зайнята у виробництві товарів і послуг. Безробітні поряд із зайнятими формують робочу силу країни. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї.

На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність використання робочої сили була різною. Первісного суспільства властиві були повна зайнятість всього працездатного населення общини і одночасно перенаселення окремих територій; звідси постійна боротьба племен за територію. При рабстві мала місце повна зайнятість усіх рабів і відносне перенаселення вільних громадян, частина яких ставала колоністами або воїнами, їх основним призначенням було поповнення армії рабів. При феодалізмі і азіатському способі виробництва мало місце абсолютне і відносне аграрне перенаселення, частина людей була приховано зайвою, деякі з них йшли в відхожі промисли, інші поповнювали армію, призначення якої було в захопленні нових земель. В умовах чистого капіталізму на індустріальній стадії його розвитку, при пануванні ринкових відносин виникло нове соціально-економічне явище - армія безробітних.

Економічна наука неодноразово робила спроби з'ясувати причини безробіття. Одну з перших подібних спроб зробив французький економіст Ж. Б. Сей. Ринок праці він розглядав як окремий випадок закону попиту і пропозиції. Графічно закон ринку праці Ж. Б. Сея можна представити в наступному вигляді:

Рівень заробітної плати Рівень заробітної плати

Крива пропозиції праці Крива пропозиції праці

Крива пропозиції праці

E

Крива попиту на працю

кількість праці

Рівень безробіття

Крива попиту на працю відображає попит на працю з боку підприємців. Крива пропозиції праці відображає його величину в зв'язку зі зміною рівня заробітної плати. Якщо рівень оплати праці буде підвищено з точки D до точки С, це, з одного боку, призведе до скорочення попиту на працю до величини СА, т. Е. До звільнення частини найманих працівників, з іншого боку, це призведе до збільшення пропозиції на працю на величину АВ. Повернення в точку рівноваги Е призведе до зникнення безробіття: весь попит на працю буде задоволений його пропозицією при даній ціні праці на рівні точки D. Висновок із закону Ж. Б. Сея досить ясний і простий: причина безробіття - надмірно високий рівень заробітної плати.

Закон ринку праці Ж. Б. Сея викликав полеміку, яка триває вже півтора століття. Ідея автоматичного рівноваги попиту та пропозиції на ринку праці була піддана критиці англійським економістом, священиком Томасом Мальтусом (1766 - 1834). На його думку, і капітал і населення протягом значного періоду часу можуть бути надлишковими по відношенню до попиту на продукцію. Причиною падіння попиту є скорочення особистих доходів, а зменшення цих доходів викликається демографічними причинами: темпи зростання народонаселення перевищують темпи зростання виробництва. Отже, причину безробіття треба шукати в надмірно швидкому зростанні населення. Сучасний досвід соціального розвитку показав однак, що в багатьох високорозвинених країнах має місце гранично низька народжуваність і навіть абсолютне скорочення населення, однак безробіття існує. Значить, причини безробіття - в іншому.

Принципово інше пояснення причин безробіття дав К. Маркс. На його думку, причиною безробіття є не зростання заробітної плати, не швидкі темпи зростання народонаселення, а нагромадження капіталу в умовах зростання технічної будови промислового виробництва. Змінний капітал, авансованих на купівлю робочої сили, зростає повільнішими темпами в порівнянні з постійним капіталом, авансованих на купівлю засобів виробництва. Іншою причиною є банкрутство підприємств в умовах ринку. Факторами, що підсилюють безробіття, є кризи і спади, міграція сільського населення в місто.

Виведення безробіття з циклічного розвитку економіки стало після Маркса стійкою традицією в економічній теорії. Якщо економіка розвивається циклічно, коли підйоми і спади змінюють один одного, наслідком цього стає вивільнення робочої сили і згортання виробництва, збільшення армії безробітних.

Заслуга Кейнса в розробці теорії безробіття в тім, що він представив логічну модель механізму, що розкручує економічну нестабільність і її інтегральну складову - безробіття. Кейнс помітив, що в міру зростання національного господарства в розвиненому ринковому господарстві в більшості населення не весь доход споживається, визначена його частина перетворюється в заощадження. Щоб вони перетворилися в інвестиції необхідно мати певний рівень так званого ефективного попиту, споживчого та інвестиційного. Падіння споживчого попиту гасить інтерес вкладати капітал, і, як наслідок, падає попит на інвестиції. При падінні стимулів до інвестування виробництво не росте і навіть може згортатися, що приводить до безробіття.

Цікаве трактування безробіття видного англійського економіста А. Пігу, який у своїй відомій книзі "Теорія безробіття" (1923 р) обгрунтував тезу про те, що на ринку праці діє недосконала конкуренція. Вона веде до завищення ціни праці. Тому багато економістів указували, що підприємцю вигідніше заплатити високу заробітну плату кваліфікованому фахівцю, здатному збільшити вартість випуску продукції. За рахунок високопродуктивної праці підприємець має можливість скоротити робочий персонал (діє принцип: краще взяти одного на роботу і добре йому заплатити, ніж тримати 5-6 чоловік з меншою зарплатою). У своїй книзі Пігу детально і всебічно обгрунтовував думку, що загальне скорочення грошової заробітної плати може стимулювати зайнятість. Але все-таки ця теорія не може дати повного пояснення джерел безробіття. Та й статистика не підтверджує положення про те, що армія безробітних завжди поповнюється за рахунок працівників з порівняно низьким рівнем заробітної плати.

Принципово нові підходи до даної проблеми були представлені у знаменитій праці англійського економіста Олбані Філіпса (1914 - 1975), яка вийшла в 1958 р Узагальнивши статистичні дані по Великобританії за 1861 - 1957 рр., Автор побудував криву, що характеризує взаємозв'язок між середньорічним зростанням заробітної плати і безробіттям. Цей взаємозв'язок виявилася зворотною: якщо заробітки зростали швидко, безробіття була невеликою, і навпаки. Крива О. Філіпса виявилась увігнутою щодо осі ординат: одному і тому ж приросту заробітної плати відповідало порівняно невелике скорочення безробіття при низькому її рівні і значне - при високому:

Річний відсоток приросту Річний приріст цін, Річний відсоток приросту Річний приріст цін,

номінальної заробітної плати або інфляція номінальної заробітної плати або інфляція


1 2 3 4 5 Рівень безробіття (%)

Крива О. Філіпса

Сам О. Філіпс вкрай обережно підійшов до інтерпретації виведеної ним залежності, вказуючи, що для остаточних висновків необхідно більш детальне дослідження взаємозв'язку між безробіттям і ставками заробітної плати. Однак послідовники Дж. М. Кейнса стали пов'язувати криву О. Філіпса зі зростанням цін, а, отже, з інфляцією. На осі ординат стали відкладати вже не приріст номінальної заробітної плати, а приріст цін, рівень інфляції, вважаючи, що зростання зарплати автоматично веде до підвищення цін, до інфляції. Тепер для збільшення зайнятості стали рекомендувати збільшення інфляції в межах керованості.

Нову інтерпретацію ситуації на ринку праці дали монетаристи, які розробили теорію зрушень кривої Філліпса, або акселеративному модель. Графічно це виглядає наступним чином:

приріст цін приріст цін

приріст цін


безробіття

Акселеративному модель монетаристів

Згідно з концепцією монетаристів, класична крива Філліпса правильна лише для коротких періодів часу і в тому діапазоні, коли зростання заробітної плати відповідає реальному збільшенню споживання благ, реальному підвищенню продуктивності праці. Розширити зайнятість на цей короткий час можна тільки ціною прискорення (акселерації) інфляції. Звідси і модель названа акселерационного. На графіку видно, що скорочення безробіття до величини V1 викликає зростання цін до рівня а1. Якщо скорочення безробіття триватиме, зростання цін прискориться, крива Філліпса зміститися і т. Д.

Загальний висновок з питання про причини безробіття полягає в тому, що сама ринкова форма організації господарства неминуче породжує безробіття, бо вона неминуче передбачає:

1) розорювання частини підприємств;

2) накопичення капіталу в умовах технічного і наукового прогресу;

3) диспропорційність у динаміці споживання, заощаджень та інвестицій;

4) циклічний характер виробництва;

5) недосконалість конкуренції на сучасному ринку в цілому і насамперед на ринку праці.

ТИПИ БЕЗРОБІТТЯ.

Виходячи з причин безробіття, можна сформулювати її основні типи. Розрізняють безробіття фрикційну, структурну, циклічну, застійну, добровільну, сезонну і приховану.

Почнемо з тієї форми безробіття, про яку можна вести мову фактично в будь-якому суспільстві і яка багато в чому є необхідним наслідком активних структурних перебудов економіки. Це фрикційна безробіття. Робітники мають різні схильності і здібності, а до кожного конкретного робочого місця пред'являються певні професійні вимоги. Крім того, система поширення інформації про претендентів на робочі місця є недосконалою, а географічне переміщення робітників не може відбуватися моментально. Пошук відповідного робочого місця потребує певного часу і зусиль. Справді, оскільки різні робочі місця розрізняються і за складністю, і по оплаті праці, безробітний може навіть відмовитися від першого запропонованого йому робочого місця.

Крім цього, робочі несподівано для себе, можуть виявляються звільненими в разі, якщо підприємство стає банкрутом, якщо якість їх роботи визнається незадовільним.

Безробіття, викликана тим, що встановлення відповідності між працівниками і робочими місцями вимагає часу, називається фрикційним безробіттям.

В якійсь мірі це безробіття є бажаним тому багато робітників переходять з низькопродуктивної, низькооплачуваною роботи на більш високооплачувану і більш продуктивну роботу. Це означає більш високі доходи для робітників і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже, і більший реальний обсяг реального національного продукту.

Структурне безробіття власне кажучи є поглибленням фрикційної. З плином часу в структурі споживчого попиту і в технології відбуваються важливі зміни, які, в свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу. Через такі зміни попит на деякі види професій зменшується або зовсім припиняється. Попит на інші професії, включаючи нові, збільшується. Виникає безробіття, тому що робоча сила реагує на цю зміну повільно і її структура не відповідає новій структурі робочих місць.

Різниця між структурним і фрикційним безробіттям дуже невизначена. Істотна відмінність полягає в тому, що у "фрикційних" безробітних є навички, які вони можуть продати, а структурні безробітні не можуть відразу одержати роботу без перепідготовки. Фрикційне безробіття носить більш короткостроковий характер, а структурна більш довгострокова і тому вважається більш серйозною проблемою.

Якщо мова йде про систематичне вивільнення працівників підприємств, які повинні згортати свою діяльність внаслідок її технологічної або економічної неефективності, внаслідок того, що науково-технічний і соціальний прогрес вимагає переструктурування економічного життя, то такого роду вивільнення робочої сили має вважатися безумовно позитивним процесом, так як це вивільнення працівників в одних сферах завжди супроводжується паралельним появою значного числа вакансій робочих місць в нових про траслях і сферах діяльності, що породжуються науково-технічним розвитком. Однак все це втілюється в реальність тільки за умови, що в суспільстві діють соціально-економічні відносини, що забезпечують гнучку зайнятість, взаємна відповідність структур робочої сили і виробництва, при тому, що перебудова структури зайнятості є не примусовою, а базується на вільному доступі кожного працівника до системі перекваліфікації, отримання додаткової освіти, зміні місця роботи, проживання і т.д. Тим часом, в конкретних умовах перехідної економіки фрикційна, структурне безробіття приймає, як правило, ірраціональні форми, закриття підприємств йде набагато швидше, ніж утворення нових робочих місць у перспективних галузях, посилюючи до того ж і випереджаючим спадом в сферах, які, навпаки, заслуговують найбільшого розвитку (високих технологій, наукоємного виробництва) і вимагають кваліфікованої робочої сили. В результаті сьогодні в Росії інженери і вчені перекваліфіковуються в продавців і вантажників.

Інший класичною формою безробіття є циклічне безробіття. Її викликає спад виробництва під час промислової кризи, депресії, спаду, тобто фаза економічного циклу, яка характеризується недостатністю загальних, чи сукупних, витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. З цієї причини циклічне безробіття іноді називають безробіттям, зв'язаної з дефіцитом попиту. З переходом до пожвавлення і підйому число безробітних зазвичай стає менше.

Проти ціклічне Безробіття в условиях перехідної економіки має ряд істотніх Особливе. В економіці перехідніх суспільств ціклічне Безробіття Фактично превращается в перманентне Безробіття ПЕРІОДУ постійного згортання виробництва. Більш того, поступове, тимчасове пожвавлення економіки в набагато меншому ступені приводить до розсмоктування безробіття, чим це можна було очікувати.

Причини цього досить зрозумілі: модель «шокової терапії», що приводить до глобального спаду, дозволяє суперечності економічного зростання перш за все за рахунок трудящих. Поступово, звичайно, створюються форми суспільних робіт або інші механізми парирування найбільш жорстких наслідків безробіття. Проте циклічне безробіття, пов'язане із стійкою тенденцією до спаду економіки, є головною формою безробіття в перехідній економіці.

Фактично така стабільна безробіття може бути названа швидше застійної, ніж циклічно.

Застійне безробіття найбільш характерна для економіки перехідного суспільства. Застійне безробіття як найбільш типова форма безробіття перехідної економіки посилюється тим, що традиції минулого багато в чому призводять до надій значної частини працівників на можливість вирішення своїх проблем в майбутньому за рахунок підтримки держави, але не за рахунок власної активності. Таке безробіття включає працівників, які втратили надію знайти роботу, а часом і не шукають її.

Добровільне безробіття викликане тим, що в будь-якому суспільстві існує прошарок людей, які по своєму психічному складу або з інших причин не хочуть працювати. У нашій країні добре відомо, що зусилля по примусовому влаштуванню так званих "бомжів" не привели до переорієнтації цієї категорії населення.

Сезонна безробіття пов'язане з неоднаковими обсягами виробництва, виконуваними деякими галузями в різні періоди часу, тобто в одні місяці попит на робочу силу в цих галузях росте (і, отже, знижується безробіття), в інші зменшується (а безробіття зростає). До галузей, для яких характерні сезонні коливання обсягів виробництва (а значить, і зайнятості), відносяться насамперед сільське господарство і будівництво.

Нарешті, приховане безробіття, яка характерна для вітчизняної економіки. Суть її в тому, що в умовах неповного використання ресурсів підприємства, викликаного економічною кризою, підприємства не звільняють працівників, а переводять їх або на скорочений режим робочого часу (неповний робочий тиждень або робочий день), або відправляють у вимушені неоплачувані відпустки. Формально таких працівників не можна назвати безробітними, однак фактично вони є такими. Отже, приховане безробіття є скоріше навіть не безробіттям, а неефективною зайнятістю.

Таким чином безробіття є характерною рисою ринкової економіки. Тому повна зайнятість - нонсенс, не сумісний з ідеєю ринкового господарства. У той же час поняття "повна зайнятість" не означає повної відсутності безробіття. Економісти вважають фрикційне і структурне безробіття абсолютно неминучою, отже, рівень безробіття при повній зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного і структурного безробіття. Іншими словами, рівень безробіття при повній зайнятості досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття дорівнює нулю. Рівень безробіття при повній зайнятості називається природним рівнем безробіття. Про нього мова піде нижчих.

Показники БЕЗРОБІТТЯ.

В економічній теорії використовується два показники, які можуть охарактеризувати картину економічної нестабільності на ринку праці - це рівень безробіття і середня її тривалість.

Показник рівня безробіття використовується для виміру масштабів безробіття і розраховується як відношення кількості безробітних до сукупної робочої сили:

число безробітних

Рівень безробіття = ------------------------------------- 100

Сукупна робоча сила

З певними застереженнями можна вважати, що сукупну робочу силу є все самодіяльне населення країни. Ця остання є різницею між загальною чисельністю населення і тією його частиною, яка еже або вже не працює за віком або через хворобу. У чисельнику цього відносини зазвичай беруть до уваги число безробітних, які зареєстровані офіційно. Зрозуміло, в періоди криз і депресії рівень безробіття зростає, в періоди підйому і буму - скорочується. Тривалість безробіття характеризується середнім періодом часу перерви в роботі.


СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ.

Вплив безробіття на економічне та соціальне життя суспільства суперечливо.

В якості позитивних аспектів проблеми можна назвати наступні: По-перше, безробіття виступає як умова зростання виробництва, появи нових підприємств. Якби не було цього фактора, було б утруднено розширене відтворення, яке вимагає додаткових ресурсів: праці, землі, капіталу.

По-друге, безробіття піднімає дисципліну та ефективність праці тих, хто поки зайнятий у виробництві.

У той же час безробіття породжує найтяжкі негативні соціально-економічні наслідки.

1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природної і фактичного безробіття (і відповідно зайнятості).

Природний рівень безробіття - це така ситуація на ринку праці, при якій попит на працю і пропозицію праці збігаються. До природної безробіття відносяться фрикційна і структурна, т. Е. Щось неминуче, об'єктивно обумовлене. Всі інші види безробіття можна розглядати як пряме недовикористання трудових ресурсів.

Природний рівень безробіття дозволяє визначити потенційний ВНП, т. Е. Такий обсяг валового національного продукту, який можна зробити в умовах природного рівня зайнятості. Фактичний рівень ВНП, як правило, нижче його потенційного рівня, а фактичний рівень безробіття вище природного рівня безробіття. У цих умовах виникає необхідність визначити, яку частину ВНП суспільство недоотримує внаслідок перевищення природного рівня безробіття. Американський економіст Артур Оукен (1928 -1980) сформулював закон, згідно з яким між рівнем безробіття і реальним обсягом ВНП існує зворотна залежність, що показує, що скорочення безробіття на один процентний пункт дає додатковий приріст реального ВНП приблизно на 2%. Це і є закон Оукена, а цифра 2,0 - коефіцієнт Оукена. Так, якщо природний рівень безробіття в даному році дорівнює 4%, а фактичний її рівень - 7%, то різниця складе 3%. Ці 3% треба помножити на коефіцієнт Оукена (3% 2,0 = 6%). Якщо фактичний ВНП становить 200 трлн. руб., то суспільство недоотримало в даному році 6% від 200 трлн. руб., т. е. 12 трлн. руб., а потенційний ВНП в даній країні в даному році склав би 212 трлн. руб.

2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, як би спрацьовує на користь вимог спілок підприємців.

3. При тривалій безробіттю працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації та адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно.

4. Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя. Допомоги по безробіттю завжди менше заробітної плати, мають тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у населення.

5. Сам факт безробіття завдає людині важку психологічну травму, порівнянну з найнеприємнішими обставинами (смерть близьких, тюремне ув'язнення і т. П.). Багато соціологів пов'язують зростання злочинності зі зростанням безробіття.

2.Особенности сучасного безробіття. *

Після того як в 4-му кв. 1993р. Рівень безробіття досяг циклічного максимуму, головною тенденцією на ринку праці країн ОЕСР стало більш повне використання робочої сили. У 1999 початку 2000 р. це виразилося в збільшенні додаткових робочих місць і прискоренні темпів скорочення безробіття.

Створення додаткових робочих місць поряд зі стабілізацією темпів приросту економічно активного населення (0.8% у 1998 і 1999 рр.) Призвело до того, що рівень безробіття в країнах ОЕСР скоротився на 0.3 процентного пункту, склавши в середньому за рік 6.8% робочої сили - найнижчий показник за 90-ті роки (див. табл.). Зниження питомої ваги осіб, які не мають роботи, в США (з 4.5% в 1998 р до 4.2% у 1999 р) і 15 державах ЄС (відповідно до 9.9% до 9.2%) відбулося на тлі істотного зростання цього показника в ряді азіатських країн. Зокрема, в Японії безробіття збільшилося з 4.1 до 4.7% робочої сили, в Південній Кореї - з 6.8 до 7.6%. Починаючи з 1998 р вперше в японській післявоєнної історії норма безробіття серед чоловіків стала перевищувати відповідний показник для жінок.

Оздоровлення ситуації на ринках праці країн ЄС в післякризовий період (пік безробіття-11.1% економічно активного населення ~ припав на 1994 г.) пояснюється в першу чергу впливом вже досить тривалого, хоча і нерівномірного підйому. У той же час в сферу зайнятості залучаються переважно ті, хто недавно втратив роботу і, отже, не втратив трудових навичок і володіє достатньою кваліфікацією. Аутсайдери ринку праці - особи з низькими професійно-кваліфікаційними характеристиками, серед яких багато молоді і людей старшого віку.

Про це говорить практично не змінюється частка тривало безробітних (понад 6 місяців) протягом усієї другої половини 90-х років. У країнах ЄС вона становила в 1999 р 65%, причому не мали роботи понад рік 48% офіційно зареєстрованих безробітних.

* [За даними журналу «Світова економіка і міжнародні відносини» №8 серпня 2000р. ]

Таблиця. Безробіття в країнах ОЕСР (% до економічно активного населення)

В середньому за 1986-1995гг. 1997 р 1998р. 1999р. Всього ОЕСР 7.0 7.2 7.1 6.8 в тому числі США 6.2 4.9 4.5 4.2 Канада 9.5 9.2 8.3 7.6 Японія 2.6 3.4 4.1 4.7 Мексика 3.8 3.7 3.2 3.2 Західна Європа 9.5 10.3 9.7 9.2 ЄС 9.9 11.2 10.5 10.0 Німеччина 8.0 9.9 9.4 9.1 Франція 10.6 11.4 11.8 11.0 Великобританія 8.8 6.9 6.2 5.9 Італія 10.3 12.3 11.9 11.1 Іспанія 19.7 20.8 17.4 15.8 Нідерланди 6.9 5.5 4.2 3.1 Швеція 4.5 9.9 8.3 7.0 Чехія 4.8 6.5 9.0

Показник тривалого безробіття серед чоловіків вище, ніж у жінок, і це не дивлячись на те, що в 1999 р рівень безробіття серед жінок в країнах ОЕСР в цілому був майже на 1/5 вище, ніж у чоловічого населення (відповідно 6.3 і 7.3%) . Жінки дещо частіше, ніж чоловіки, при неможливості знайти роботу перестають реєструватися на біржі праці, звідси і більш низький рівень їх тривалого безробіття.

Однією з гострих структурних проблем ринку праці залишається нерівномірність рівня безробіття серед окремих вікових груп і перш за все масове безробіття серед молоді. У минулому році в країнах ОЕСР не мали роботи 13% молодих людей до 24 років. Продовжується падіння питомої ваги працюючих молодих людей (з 53% на початку 90-х років до 45% в минулому році), що лише почасти можна пояснити збільшенням числа учнів.

Вирішенню проблеми заважає висока концентрація безробітної молоді в сім'ях з низьким рівнем доходу. 1/5 молодих безробітних живе в сім'ях, де всі дорослі, не маючи постійної роботи, не можуть забезпечити своїм дітям хороших стартових умов. Поряд з високим відсівом зі шкіл і недоліками в системі освіти це стає однією з причин низької конкурентоспроможності даної категорії молоді на ринку праці. Середню освіту ще не гарантує отримання роботи. За даними міждержавного обстеження грамотності дорослого населення, приблизно 25% молодих людей залишають середні навчальні заклади без будь-якого сертифіката про освіту чи професійну підготовку.

* [За даними журналу «Світова економіка і міжнародні відносини» №8 серпня 2000р. ]

Незважаючи на невирішеність багатьох болючих структурних проблем безробіття, в 1999 році намітилася тенденція до скорочення витрат держави на політику зайнятості. Вона включає професійну перепідготовку безробітних, субсидування додаткових робочих місць в державному і приватному секторах, підтримку зайнятості серед груп, що знаходяться в особливо невигідному становищі на ринку праці, в першу чергу молоді та інвалідів. Частка цих витрат знизилася в порівнянні з 1994 р в Німеччині з 3.7 до 3.5% ВВП, Норвегії -з 2.4 до 1.4, в Швеції - з 5.55 до 3.9, в Іспанії - з 3.2 до 2.3%. США, які традиційно направляли набагато менше коштів на проведення політики зайнятості (в тому числі з-за більш низькою безробіття), знизили відповідні витрати за той же період з 0.5 до 0.4% ВВП.

Одночасно в арсеналі засобів державного регулювання все більшу роль починають грати так звані програми активізації. Їх мета - інтенсифікувати пошук безробітним нового місця роботи. Це означає, з одного боку, тиск на безробітного за допомогою економічних важелів, з іншого - економічне заохочення тих. хто швидко знаходить нову роботу. На це спрямована реформа системи страхування по безробіттю, зокрема посилення страхового принципу, в результаті якого відсікаються особи з коротким терміном виплат, а також ті, хто неодноразово втрачав роботу.

В кінці 90-х років правлячим колам промислово розвинених країн довелося переглянути своє ставлення до такої важливої ​​складової політики зайнятості, як збільшення гнучкості ринку праці, під якою малася на увазі в тому числі лібералізація трудового законодавства. Останньою було відведено одне з центральних місць в документі "Дослідження робочих місць", прийнятому країнами ОЕСР в 1994 р в якості програми дій на ринку праці.

Однак серйозна лібералізація законодавства в даній сфері так і не була здійснена. Більш того, багато країн посилили його, наприклад в тому, що стосується масових звільнень. Нині в більшості європейських країн діють більш тривалі терміни повідомлень про майбутнє звільнення, обов'язкове узгодження з профспілковим, або робочим комітетом.

Єдиний розділ законів про працю, до якого внесено суттєві поправки ліберального спрямування, стосується термінових контрактів і діяльності агентств з надання тимчасових працівників.

По групі промислово розвинених держав в цілому в кінці 90-х років в порівнянні з попереднім десятиліттям в 12 країнах загальний рівень "строгості" трудового законодавства навіть підвищився і лише в 9 країнах виявився більш ліберальним. Строгий контроль за діями роботодавця в сфері найму та звільнення діє в країнах Південної Європи, а самі ліберальні норми існують в англомовних державах.

* [За даними журналу «Світова економіка і міжнародні відносини» №8 серпня 2000р. ]

Набагато важливіше те, що там. де лібералізація трудового законодавства була проведена, це не зробило скільки-небудь істотного впливу на рівень безробіття. За розрахунками експертів ОЕСР, "суворе" законодавство має незначний вплив на структуру безробіття, кілька зменшуючи її рівень у чоловіків основного працездатного віку і збільшуючи у жінок і молоді. Чи не знайшло свого підтвердження широко поширена думка що "суворість" законодавства сприяє збільшенню чисельності самозайнятих. У той же час в тих країнах, де існують серйозні обмеження в правах роботодавців набирати і звільняти робочу силу, нижче оборот робочих місць і відповідно менша ймовірність отримання нового місця безробітним.

C 1997-2000 року в державну молодіжну політику внесені істотні корективи. Пріоритетним напрямком стало поліпшення системи середньої та початкової професійної освіти. Ефективність системи учнівства як головного засобу залучення молодих людей в трудову кар'єру, що отримала найбільший розвиток п Німеччини, спонукала ряд країн, зокрема Австралії, Канади та Іспанію, використовувати німецький досвід. Реформа середньої школи в Норвегії і Швеції з'єднує професійне і академічну освіту з тим, щоб молоді люди могли або отримати роботу за фахом, або продовжити навчання у вищих навчальних закладах. Одночасно в більшості країн тривають розпочаті в другій половині 90-х років зусилля по створенню єдиної системи національних професійно-кваліфікаційних стандартів. До розробки перспективних програм попиту на різні професії все ширше залучаються організації роботодавців на місцях.

* [За даними журналу «Світова економіка і міжнародні відносини» №8 серпня 2000р. ]


розділ: Економічна теорія
Кількість знаків з пробілами: 56675
Кількість таблиць: 5
Кількість зображень: 5

... несуть додаткові витрати на заробітну плату, тому при досягненні критичних темпів зростання зарплат починається зниження зайнятості і зростання безробіття. 1.3 Соціально-економічні наслідки безробіття Виділяють економічні і неекономічні наслідки безробіття, які проявляються як на індивідуальному рівні, так і на громадському рівні. Неекономічні наслідки ...

... робочих Місць. Дані наслідки безробіття показують необхідність вивчення причин її виникнення, значимість проведення аналізу ситуації, що склалася і пошуку методів зниження безробіття, що перевищує природний рівень. 2. Практичні аспекти безробіття 2.1 Безробіття в Росії Розглядаючи питання динаміки безробіття в Росії, слід звернути увагу на характерні причини ...

... своєї природної норми. 2 Безробіття в Республіці Казахстан під час фінансової кризи 2.1 Аналогічний досвід різних країн в умовах фінансової кризи Ситуація в Казахстані хоч і схожа з іншими країнами СНД (офіційне безробіття - приблизно 1-2%, а розраховане за методикою МОП - 6-7%), проте безробіття у нас носить структурний характер, тобто при значному ...

... ринкової економіки. Вона повинна бути поставлена ​​в певні рамки, в межах яких досягається режим оптимального росту і стан економічної стабільності. Глава 2. Особливості безробіття в Росії і її наслідки 2.1 Економічні реформи і ринок праці Найважливішим компонентом ринкової економіки виступає ринок праці. Розвинений ринок праці дозволяє найбільш повно і ефективно ...

Главная Партнеры Контакты    
Cистема управления сайта от студии «АртДизайн»