6 жовтня 2015 року, 8:43 Переглядів: 
Фото: ТАСС.
Необхідність в реформі охорони здоров'я в Україні і заснування страхової медицини обговорювалася роками, в тому числі і новою владою. Наявність норм, які діють в медицині ще з радянських часів, гальмує розвиток галузі в цілому і сприяє корупції на місцях. У Міністерстві охорони здоров'я останні півроку працювали над розробкою законопроекту про автономізацію медичних установ, який повинен стати трампліном для подальших змін в охороні здоров'я. Правда, бачення цих змін у функціонерів галузі відрізняється, так що поряд з МОЗівськи законопроектом розроблений альтернативний - від профільного комітету ВР. Розглянути проекти Рада має намір вже на цьому тижні.
Що дасть автономізація лікарень лікарям і пацієнтам
Реформа по автономізації лікарень - це основа для реформи всієї системи охорони здоров'я, її модернізації. В Україні сьогодні всі лікарні є бюджетними установами, які отримують від Міністерства охорони здоров'я норми і гроші на виконання цих норм. Головлікар не може сам вирішувати, скоротити чи кількість гінекологів і збільшити кількість неврологів. Гроші платників податків "з'їдають" міфічними нормами, які діють з часів Радянського Союзу.
"Ніде в цивілізованому світі лікарні не є бюджетними установами - вони незалежні, самі управляють активами, самі вирішують, скільки платити лікарям, яка у них структура відділень, скільки у них ліжко-місць", - говорить Павло Ковтонюк, проектний менеджер реформи охорони здоров'я Національної ради реформ.
1. Лікарні зможуть вільно розпоряджатися власним бюджетом.
Зараз зарплата лікарям встановлена на законодавчому рівні - 1500 грн. Головлікар не може платити співробітникам 10 тисяч грн, тому що це порушувало б закон. Автономія дає лікарням право самостійно визначати, на що витратити гроші. Зарплати лікарів більше не будуть нормуватись законодавчо. Якщо лікарня отримає великий дохід і зможе собі дозволити підвищити зарплати лікарям, вона буде в праві це зробити. Зараз же гроші, виділені бюджетом на обід, не можна використовувати на покупку лампочок і т.д. Павло Ковтонюк призводить і інший приклад: "Зараз згідно з нормами 10% бюджету лікарні має йти на оплату комунальних послуг. Якщо головлікар домовиться з міською владою, і вона безкоштовно надасть йому послуги, він зможе на ці 10% відкрити нове відділення або зробити ремонт. То тобто, завдяки автономізації послуги для пацієнта стануть якіснішими ".
2. Лікарням дозволять мати свої банківські рахунки.
Лікарні - бюджетні установи, і за законом вони мають право отримувати гроші тільки з бюджету. Коли вони стануть незалежними, вони зможуть залучити інвесторів, меценатів і кошти, отримані від будь-яких інших фізичних або юридичних осіб, покласти на свій банківський рахунок. "Сьогодні ті гроші, які надходять до лікарні з благодійних фондів, є нелегальними. Автономізація усуває проблему тіньових надходжень до лікарні з благодійних фондів, а у лікарень з'являється легальний механізм для отримання грошей". В результаті пацієнт, знову ж таки, отримує поступове поліпшення якості послуг, а лікар - гідні умови та оплату праці, і як наслідок мотивацію для більш якісної роботи.
3. Чи введуть принцип "гроші йдуть за пацієнтом".
Наступний важливий крок - перехід на систему до плати з бюджету за медичні послуги, а не за лікарняні ліжка.
"Сьогодні держава платить грошима платників податків не за послуги, а за приміщення. Воно оплачує майно, ЖКГ, зарплати, містить застарілу інфраструктуру. Країна зараз платить за порожні лікарні стільки ж, скільки за що працюють. А тепер вона буде платити за послуги, які отримує пацієнт , і з бюджету буде витрачатися рівно стільки, скільки потрібно на ваше лікування ", - пояснює Павло Ковтонюк.
Ремонтом, комунальними послугами та зарплатами буде займатися головлікар. В його інтересах буде організувати роботу лікарні якісно. Залежно від того, скільки пацієнтів до нього прийде і які послуги він їм надасть, стільки грошей йому виділить держбюджет. "Лікарні почнуть конкурувати за пацієнта. Він зможе вибирати лікарню, в якій лікуватися, чи не буде прив'язаний до неї за територіальною ознакою. І це послужить своєрідним" природним відбором "для медустанов: якщо хтось із них не реорганізується і не буде покращувати рівень послуг , їм доведеться закритися, скоротити співробітників або перепрофілюватися, але це не є завданням реформи. це еволюція ", - зазначають у МОЗ.
4. Перехід до страхової медицини
Цей крок відкриває шлях до третього - переходу до системи страхової медицини. За оцінками експертів, реформу можна було б завершити за 3 роки, якщо б була політична воля всіх сторін процесу. А поки тільки на перший крок в Міністерстві витратили цілих півроку.
Тривалий старт реформи
Законопроекти, які змінюють принцип господарської діяльності медичних установ, виносилися на обговорення депутатів тричі, починаючи з липня цього року. Кабінет Міністрів України схвалив їх, але Комітет ВР з питань охорони здоров'я відхилив запропонований Міністерством охорони здоров'я законопроект, обґрунтувавши своє рішення високим ризиком приватизації лікарень. Натомість заступник голови комітету Олег Мусій запропонував альтернативний законопроект реформи на основі запропонованого МОЗом. Поправки до альтернативного законопроекту Комітет охорони здоров'я презентував на круглому столі 5 жовтня в Українському кризовому медіацентрі.
Обидва документи передбачають автономність у прийнятті управлінських рішень шляхом перекладу лікарень в іншу організаційно-правову форму. Відмінність між документами МОЗ і Комітету з питань охорони здоров'я, зокрема, полягає в тому, в яких саме формах можуть існувати лікарні.
Відмінності між законопроектами МОЗу і Комітету охорони здоров'я
1. Організаційно-правові форми
Міністерство пропонує свободу вибору організаційно-правових форм, в яких хочуть існувати лікарні: державне або комунальне унітарне некомерційне і комерційне підприємство, казенне підприємство, господарські товариства (ТОВ і АТ) з 50% і більше власністю держави або громади.
Олег Мусій запропонував залишити тільки дві: неприбуткові державне або комунальне унітарне некомерційне підприємство. У Комітеті з питань охорони здоров'я визнали, що інші організаційні форми створюють передумови для подальшої приватизації лікарень. Під статусом "неприбуткових підприємств" мається на увазі, що все, що заробляють лікарні, вони можуть витрачати тільки на свій розвиток.
2. Форми власності
МОЗ визначає чотири можливі форми власності для лікарень: державна, комунальна, приватна і змішана (об'єднує різні форми власності).
Замість останнього пункту в альтернативному проекті пропонують таку форму, як "загальні комунальні підприємства, що діють на основі спільного фінансування" (спільного змісту). Правда, в Міністерстві охорони здоров'я побоюються, що приватні партнери на таку форму співпраці не підуть і вона не буде працювати.
3. Рахунки в банках
У законопроекті МОЗу передбачено, що реорганізовані установи можуть мати рахунки в державних і приватних банках. В альтернативному законопроекті зазначено, що лікарні можуть мати рахунки тільки в державних банках, що подібно наявності рахунку в казначействі у нинішніх бюджетних установ.
4. Встановлення обсягу фінансування
Відповідно до законопроекту МОЗ, обсяг фінансування визначає держава, а законопроект від заступника голови профільного комітету ВП передбачає визначення фінансування на основі подушного нормативу - тобто, виходячи з койко-місця, як це вираховується зараз.
Норма, яка відсутня в кабмінівському законопроекті, але є в альтернативному: фінансування медичних послуг буде здійснюватися виходячи з видів медичної допомоги. Вона ділиться на первинну (поліклініки, амбулаторії, поліклініки, сімейні лікарі), вторинну (обласні лікарні) і третинну (спеціалізована допомога - наприклад, онкодиспансер). У МОЗ ж вважають, що підхід до фінансування повинен бути однаковий, а ціни повинні відрізнятися в залежності від виду конкретної послуги.
Зате одну з норм, яка є в законопроекті Міністерства, вилучили в Комітеті охорони здоров'я. У ній зазначено, що з 1 січня 2017 року через бюджетних коштів будуть фінансуватися тільки установи, що пройшли реорганізації (бюджетні фінансуватися не будуть). Це - механізм мотивації для медустанов, пояснюють в МОЗі: якщо дедлайн не з'ясуєш, це може законсервувати реформу.
Як зазначає проектний менеджер реформи охорони здоров'я Національної ради реформ Павло Ковтонюк, м ежду Комітетом та Міністерством не було налагоджено співпрацю.
"Якісь взаємні образи, не було спілкування поза камерами - тільки через журналістів і офіційні заяви. Хоча Комітет і МОЗ знаходяться в 5 хвилинах ходьби один від одного, через дорогу по вулиці Грушевського. Технічно можна за одне робоче засідання всі проблеми обговорити і вирішити ", - вважає експерт.
Обидва законопроекти - від МОЗ і Комітету Охорони здоров'я - вже внесені в парламент. Їх розглядатимуть разом, ймовірно, вже на цьому тижні. Правда на круглому столі в УКМЦ члени Комітету обговорювали можливість складання третього законопроекту з урахуванням всіх неточностей і ризиків. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Юрій Гарбуз і зовсім заявив, що обидва законопроекти ще сирі. "Сьогодні ні один, ні другий законопроект не готові до прийняття у Верховній Раді", - вважає він. Ймовірно, депутати один з документів відхилять, а другий відправлять на доопрацювання.
В цілому експерти сходяться на тому, що прийняття закону про автономізацію лікарень неминуче. Питання тільки в тому, коли реформа вступить в силу. Планувалося, щоб закон був прийнятий вже до кінця року, але, з огляду на темпи просування законопроектів, реформу можуть відкласти до наступного року.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "Медична реформа: як українські лікарні хочуть зробити автономними". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОР:
Анастасія Пасютін
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.