Облік матеріально-виробничих запасів

1. Поняття, класифікація та завдання обліку матеріально-виробничих запасів Відповідно до Положення по...
2. Документальне оформлення руху матеріалів
3. Облік виробничих запасів на складі
4. Синтетичний облік матеріалів
5. Методи обліку заготовлянняматеріалів
6. Облік транспортно-заготівельних витрат
7. Облік матеріалів в бухгалтерії
8. Облік надходження матеріалів та розрахунків з постачальниками
9. Порядок обліку невідфактурованих поставок
10. Порядок обліку матеріалів в дорозі

Поняття, класифікація та завдання обліку матеріально-виробничих запасів

Відповідно до Положення по бухгалтерського обліку « Облік матеріально-виробничих запасів »(ПБО 5/01 від 09.06.01 р) до обліку в якості матеріально-виробничих запасів (МПЗ) приймаються активи:

• Використовуються в якості сировини, матеріалів при виробництві продукції, призначеної для продажу, виконання робіт, надання послуг ;
• використовувані для управлінських потреб організації;
• призначені для продажу.

До складу МПЗ входять наступні групи оборотних активів:

• матеріали - частина МПЗ, що є предметами праці , Забезпечують разом із засобами праці і робочою силою виробничий процес організації, в якій вони використовуються одноразово. Вони цілком споживаються в виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції (виконуваних робіт, послуг, що надаються);
• інвентар та господарські речі - частина МПЗ, що використовуються як засоби праці протягом не більше 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він не перевищує 12 місяців;
• готова продукція - частина МПЗ, призначених для продажу і є кінцевим результатом виробничого процесу;
• товари - частина МПЗ, придбаних у юридичних осіб з метою їх продажу або перепродажу без додаткової обробки.

Основні завдання обліку виробничих запасів :

• правильне і своєчасне документальне оформлення всіх операцій по руху матеріальних цінностей;
• контроль за надходженням і заготовлением матеріальних цінностей;
• контроль за збереженням матеріальних цінностей в місцях їх зберігання і на всіх стадіях обробки;
• систематичний контроль за виявленням зайвих і невикористовуваних матеріалів, їх продажем;
• своєчасне здійснення розрахунків з постачальниками виробничих запасів.

Оцінка виробничих запасів

Для правильної організації обліку матеріально-виробничих запасів в організаціях розробляється номенклатура-цінник. Номенклатура - систематизований перелік найменувань матеріалів, запасних частин, палива та інших, які використовуються в даній організації. Кожному найменуванню матеріалів привласнюють числове позначення - номенклатурний номер.

У номенклатурі-ціннику вказується облікова ціна і одиниця виміру матеріалів.

Згідно ПБУ 5/01 матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю, що включає в себе суми фактичних витрат , Пов'язаних з їх придбанням і доставкою.

До фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів (МПЗ) відносяться:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);
• суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням МПЗ;
• митні мита ;
• невозмещаемие податки , Що сплачуються у зв'язку з придбанням МПЗ;
• винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані МПЗ;
• витрати по заготівлі та доставці МПЗ до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню ;
• витрати з утримання заготівельно-складського підрозділу організації, витрати за послуги транспорту по доставці МПЗ до місця їх використання, якщо вони не включені в ціну МПЗ, встановлену договором;
• Витрати по доведенню МПЗ до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням МПЗ.

Фактична собівартість МПЗ при їх виготовленні самою організацією визначається виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом даних запасів.

Фактична собівартість МПЗ, внесених засновниками в рахунок внеску до статутного (складеного) капітал , Визначається виходячи з їх грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації.

Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, отриманих організацією за договору дарування або безоплатно, визначається виходячи з їх поточною ринковою вартістю на дату прийняття до бухгалтерського обліку.

Фактичну собівартість матеріалів можна розрахувати тільки після закінчення місяця, коли бухгалтерія буде мати складові цієї собівартості (платіжні документи постачальників матеріалів, за перевезення вантажно-розвантажувальні роботи та інші витрати).

Рух матеріалів відбувається в організації щодня, і документи на прихід і витрата повинні оформлятися своєчасно. Більшість організацій ведуть поточний облік за твердими обліковими цінами. Ними можуть бути середні покупні ціни.

У разі використання в поточному обліку покупних (договірних) цін після закінчення місяця розраховують суми і відсоток транспортно-заготівельних витрат для доведення їх до фактичної собівартості.

Організація при виборі облікової політики на майбутній рік може передбачити один з наступних методів оцінки матеріалів, що списуються на виробництво:

• за середньою (середньозваженої) собівартості;
• за собівартістю перших за часом закупівель (метод ФІФО).

Середня собівартість визначається по кожному виду (групі) запасів як частка від ділення загальної вартості виду (групи) запасів, на їх кількість, відповідно складаються з собівартості та кількості по залишку на початок місяця і за що надійшли запасах в звітному місяці.

Цей спосіб оцінки матеріальних ресурсів є традиційним для вітчизняного обліку.

При методі ФІФО виробничі запаси списуються на виробництво послідовно в порядку їх поставок на підприємство за принципом: «перша партія на прихід - перша в расход». Це означає, що незалежно від того, яка партія відпущена у виробництво, спочатку списують матеріали за ціною першої закупленої партії, потім другий і т. Д.

Перевага методу в тому, що він дозволяє отримувати в залишку суми матеріальних цінностей за цінами останніх за часом закупівель, найближче збігаються з поточною ринковою вартістю.

У податковому обліку вартість матеріально-виробничих запасів складається так само, як і в бухгалтерському обліку, з фактичних витрат організації на їх придбання.

Приклад.

Оцінка матеріалів за методом ФІФО Показники Кількість од., Кг Ціна за од., Руб. Сума, руб. 1. Залишок матеріалів на початок місяця 30 15 450 2. Надійшли матеріали протягом місяця: перша партія 40 18 720 друга партія 20 20 400 третя партія 80 25 2000 Разом прихід за місяць 140 - 3120 3. Витрата матеріалів за місяць (150 кг) списання за методом ФІФО 30 15 450 40 18 720 20 20 400 60 25 1500 Разом витрата за місяць 150 - 3070 4. Залишок матеріалів на кінець місяця за методом ФІФО 20: 25 500

Розрахунок середньозваженої собівартості одиниці матеріалу (вихідні дані з таблиці)

1. Визначаємо вартість матеріалу даного виду, що перебуває в обороті підприємства:

450 + 3120 = 3570 (руб.).

2. Визначаємо кількість матеріалу:

30 + 140 = 170 (кг).

3. Визначаємо середню фактичну собівартість одиниці матеріалу:

3570: 170 = 21 (грн.)

4. Фактична собівартість витраченого матеріалу дорівнює:

21 руб. X 150 кг = 3150 руб. Залишок на кінець місяця складе:

20 кг за ціною 21 руб. на суму 420 руб.

Метод ФІФО занижує собівартість випущеної продукції і відповідно збільшує оподатковувану прибуток . Вартість залишку матеріалів на складі є найбільшою. Метод середньої собівартості дозволяє досягти золотий середини. Адже він враховує коливання цін і згладжує їх.

Документальне оформлення руху матеріалів

Для обліку руху матеріалів використовується типова документація.

Надходження матеріалів на склад оформляють такими документами:

• прибутковий ордер (ф. М-4);
• акт про приймання матеріалів (ф. М-7).

При надходженні матеріалів від постачальників завідувач складом перевіряє відповідність їх фактичної кількості документальними даними постачальника і, якщо розбіжностей немає, виписує прибутковий ордер на всю кількість надходження вантажу в одному екземплярі в день надходження матеріалів.

Акт про приймання матеріалів застосовується для оформлення надійшли матеріальних цінностей без платіжних документів (невідфактуровані поставки) і в разі розбіжностей (кількісних і якісних) з даними супровідних документів постачальника.

Акт складається комісією з обов'язковою участю представника постачальника або представника незацікавленої організації.

Акт складається у двох примірниках: перший передається в бухгалтерію як підставу для бухгалтерських записів на рахунках і розрахунку суми нестачі або надлишків; другий - передається до відділу маркетингу для пред'явлення претензії постачальнику

Якщо перевезення матеріалів здійснюють автотранспортом, то в якості первинного документа застосовують товарно-транспортну накладну, яку виписує вантажовідправник в 4-х примірниках:

• перший - служить підставою для списання матеріалів у вантажовідправника;
• другий - для оприбуткування матеріалу одержувачем;
• третій - для розрахунків з автотранспортної організацією;
• четвертий - для обліку транспортної роботи і додається до подорожнього листа

Надходження на склад відходів виробництва, а також внутрішнє переміщення матеріалів оформляють вимогою-накладною, яку виписують у двох примірниках цехи-здавачі.

Матеріали, отримані від розбирання і демонтажу будівель і споруд, оприбутковують на підставі акта про оприбуткування матеріальних цінностей.

підзвітні особи набувають матеріали в організаціях роздрібної торгівлі , У інших організацій і кооперативів, у населення за готівку. Документом, що підтверджує вартість придбаних матеріалів, є товарний чек або акт (довідка), що складається підзвітною особою, в якому він викладає зміст господарської операції із зазначенням дати, місця покупки, найменування, кількості матеріалів і ціни, а також даних паспорта продавця.

Акт (довідку) докладають до авансового звіту підзвітної особи.

Витрата матеріалу зі складу на виробничі та господарські потреби оформляють такими документами:

• Лімітно-забірна карта (ф. М-8);
• Вимога-накладна на відпуск матеріалів (ф. М-11);
• Накладна на відпуск матеріалів на сторону (ф. М-15).

Лімітно-забірна карта виписується відділом маркетингу на один або кілька видів матеріалів, що відносяться до певного виробничого замовлення в двох примірниках. Один примірник передають на склад, інший в цех - одержувачу. Комірник записує кількість відпущеного матеріалу в обох картах і відразу визначається залишок ліміту. розрахунок потреби необхідного виду матеріалів для виконання програми здійснює виробничий відділ.

Лімітно-забірні картки використовують при постійному, систематичному відпустці матеріалів.

Для оформлення одноразового відпуску матеріалів на господарські потреби використовують вимоги-накладні на відпуск матеріалів. Їх виписують у двох примірниках, один передається одержувачу, інший - складу.

Відпуск матеріалів стороннім організаціям оформляють накладної на відпуск матеріалів на сторону. Її виписує відділ маркетингу в двох примірниках на підставі договорів. Один примірник залишається на складі, другий передається одержувачу. При перевезенні матеріалів автотранспортом виписується товарна накладна в 4-х примірниках.

Згідно ФЗ «Про бухгалтерський облік» (Закон від 06.12.2011 р № 402-ФЗ) з 1 січня 2013 р організації можуть відмовитися від більшої частини уніфікованих форм з обліку матеріалів і розробити свої, затвердивши їх наказом керівника або в обліковій політиці.

Розробляючи свої форми первинних документів, організація має право скоротити їх кількість, об'єднавши кілька форм в одну, тим самим спростивши документообіг з обліку матеріалів.

Облік виробничих запасів на складі

Порядок обліку матеріально-виробничих запасів на складі і в бухгалтерії залежить від методу їх обліку .

Існують наступні методи обліку виробничих запасів:

• кількісно-сумовий;
• за допомогою звітів матеріально відповідальних осіб;
• оперативно-бухгалтерський (сальдовий). Найбільш прогресивним і раціональним методом обліку матеріалів є оперативно-бухгалтерський. Він передбачає ведення на складах тільки кількісно-сортового обліку руху матеріалів і здійснюється в картках обліку матеріалів (ф. М-17). Картки відкриває бухгалтерія на кожен номенклатурний номер матеріалу і під розписку передає їх завідувачу складом.

У міру надходження на склад матеріалів комірник виписує прибутковий ордер і реєструє його в картці обліку матеріалів в графі "Прихід".

На підставі видаткових документів (лімітно-забірних карт, вимог) в картці реєструється витрата матеріалу.

У картці після кожного запису виводиться залишок.

Комірник в встановлені графіком терміни здає в бухгалтерію первинні документи і складає реєстри здачі документів на надходження та витрачання матеріалів (ф. М-13) із зазначенням кількості документів, їх номерів і груп матеріалів, до яких вони належать.

Станом на перше число кожного місяця матеріально відповідальна особа переносить кількісні залишки з карток у відомість обліку залишків матеріалів (ф. М -14).

Ця відомість відкривається бухгалтерією на рік по кожному складу Зберігається вона в бухгалтерії і видається комірнику за день до закінчення місяця.

Працівник бухгалтерії перевіряє правильність вироблених комірником записів в картках обліку матеріалів і підтверджує їх своїм підписом на картках.

Основні принципи оперативно-бухгалтерського методу обліку наступні:

• оперативність і бухгалтерська достовірність кількісного обліку на складі за допомогою карток обліку матеріалів, які ведуться матеріально відповідальними особами;
• систематичний контроль працівниками бухгалтерії безпосередньо на складі за правильним і своєчасним документуванням операцій по руху матеріалів і веденням складського обліку матеріалів; надання бухгалтерам права перевірки відповідності фактичних залишків матеріалів даними поточного складського обліку;
• здійснення бухгалтерією обліку руху матеріалів тільки в грошовому вираженні за обліковими цінами та по фактичної собівартості в розрізі груп матеріалів та місць їх зберігання, а при наявності обчислювальної установки - також в розрізі номенклатурних номерів;
• систематичне підтвердження (взаємозвірки) даних складського та бухгалтерського обліку шляхом зіставлення залишків матеріалів за даними складського (кількісного) обліку, оцінених за прийнятими обліковими цінами, з залишками матеріалів за даними бухгалтерського обліку.

Синтетичний облік матеріалів

синтетичний облік наявності та руху матеріальних ресурсів ведуть на рахунку 10 «Матеріали». Рахунок активний, сальдовий, інвентарний.

Залишки матеріальних цінностей і їх прихід записують за дебетом рахунка 10, витрата і відпустку - за кредиту рахунки 10 по фактичної собівартості. В дебет рахунку 10 відносять всі витрати з їх придбання (купівельна вартість матеріалів, транспортні послуги, митні збори та ін.) З кредиту рахунків по обліку розрахунків .

Надходження матеріалів в організацію може відбуватися з різних причин і відображається у бухгалтерському обліку такими проводками:

• придбані у постачальників: Д-т 10 К-т 60 - на покупну вартість, Д-т 19 К-т 60 - на суму ПДВ ;
• від засновників має значення внеску в статутний капітал : Д-т 10 К-т 75/1 - по узгодженої вартості;
• безоплатно від інших організацій: Д-т 10 К-т 98/2, субрахунок «Безоплатне надходження» - за поточною ринковою вартістю на дату прийняття до обліку

При використанні безоплатно отриманих МПЗ на виробничі потреби (Д-т 20, 23, 25, 26 К-т 10) одночасно до складу інших доходів включають вартість витрачених матеріалів і в обліку відображають проводкою: Д-т 98/2 К-т 91;

• відходи від шлюбу: Д-т 10 К-т 28;
• відходи від ліквідації Основних коштів (За поточною ринковою вартістю): Д-т 10 К-т 91.

Відпуск матеріалів зі складу проводиться на різні цілі і відображається такими проводками:

Облік продажу матеріалів ведуть на рахунку 91 «Інші доходи і витрати ». Рахунок активно-пасивний, сальдо не має, за економічним змістом операційно-результативний.

За дебетом рахунка 91 відображається:

• фактична собівартість реалізованих матеріалів: Д-т 91 К-т 10;
• сума ПДВ, нарахована на реалізовані матеріали: Д-т 91 К-т 68;
• витрати з продажу матеріалів: Д-т 91 К-т 70, 69, 76. За кредитом відображається:
• виручка від продажу за відпускними цінами, включаючи ПДВ: Д-т 62 К-т 91.

Зіставленням оборотів на рахунку 91 визначають фінансовий результат від продажу.

Якщо оборот дебетовий більше обороту кредитового (сальдо дебетове) - отримуємо збиток. Його списують на рахунок 99 «Прибутки та збитки» проводкою: Д-т 99 К-т 91.

Якщо оборот дебетовий менше обороту кредитового (сальдо кредитове) - списують проводкою: Д-т 91 К-т 99.

планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено до рахунку 10 «Матеріали» І субрахунків.

Організації, зайняті виробництвом сільськогосподарської продукції, можуть відкривати до рахунку 10 окремі субрахунка для обліку насіння, кормів, отрутохімікатів, мінеральних добрив.

При оприбуткуванні надійшли на склад спеціального оснащення і спеціального одягу в бухгалтерському обліку роблять записи: Д-т 10/10 К-т 60 - на покупну вартість, Д-т 19 К-т 60 - на суму «вхідного» ПДВ.

Передачу зазначених матеріальних цінностей в експлуатацію оформляють проводкою: Д-т 10/11 К-т 10/10.

Фактичну собівартість витрачених матеріалів записують в журналах-ордерах 10, 10/1 в кореспонденції: Д-т 20, 23, 25, 26, 08, 91 К-т 10.

Методи обліку заготовлянняматеріалів

Відповідно до ПБО 5/01 матеріали приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.

Формування фактичної собівартості матеріалів може здійснюватися наступними способами:

• фактична собівартість формується безпосередньо на рахунку 10 «Матеріали»;
• з використанням рахунків 15 «Заготівельні і придбання матеріалів» і 16 «Відхилення у вартості матеріалів».

Якщо організація веде облік заготовлянняматеріалів на рахунку 10 «Матеріали», тоді всі дані про фактичні витрати, понесені при заготівлі, збирають за дебетом рахунка 10 «Матеріали».

Цей спосіб формування фактичної собівартості матеріалів доцільно використовувати лише в організаціях, у яких:

• невелика кількість поставок матеріалів за період;
• невелика номенклатура використовуваних матеріалів;
• всі дані для формування собівартості матеріалів, як правило, надходять до бухгалтерії одночасно.

Якщо облік заготовлянняматеріалів в організації ведуть другим способом, всі витрати, пов'язані з придбанням матеріалів, на підставі надійшли в організацію розрахункових документів постачальників записують за дебетом рахунка 15 і кредиту рахунків 60 «Розрахунки з постачальниками», 76 «Розрахунки з різними дебіторами и кредиторами »І ін .: Д-т 15 К-т 60, 76, 71.

Оприбуткування матеріалів, які фактично надійшли на склад, відображається записом:

Д-т 10 К-т 15 - за обліковими цінами.

Різниця між фактичною собівартістю придбання і вартістю матеріалів, що надійшли за обліковими цінами списується з рахунку 15 на рахунок 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей»:

Д-т 16 (15) К-т 15 (16) - відображено відхилення облікової ціни від фактичної собівартості матеріалів.

При використанні другого методу обліку заготовлення організації текушего облік руху матеріалів ведуть за обліковими цінами.

Використовувати рахунок 15 для обліку заготівельних операцій або вести його відразу на рахунку 10 «Матеріали» - вирішує сама організація при виборі облікової політики на майбутній рік.

Типові операції з обліку заготовлення матеріалів на рахунку 10 «Матеріали» № п / п Зміст операцій Дебет Кредит 1 Відображено покупна вартість матеріалів на підставі накладної та рахунку-фактури постачальника 10 60 2 Враховано ПДВ по оприбуткованих матеріалами (транспортним витратам, винагороді посередницької організації) 19 60 (76) 3 Відображено транспортні витрати з придбання матеріалів (на підставі рахунку-фактури транспортної організації) 10 76 4 Відображено витрати з оплати послуг посередницької організації (на підставі рахунку-фактури посередника) 1 0 76

Облік транспортно-заготівельних витрат

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) входять до фактичної собівартості матеріалів. До них відносять витрати на придбання матеріалів, крім їх покупної вартості.

Щомісяця бухгалтерія визначає суму транспортно-заготівельних витрат, що представляє собою різницю між фактичною собівартістю матеріалів і вартістю їх за обліковою ціною.

Суми транспортно-заготівельних витрат розподіляються між витраченими і залишилися на складі матеріалами пропорційно вартості матеріалів за обліковими цінами. З цією метою визначають відсоток транспортно-заготівельних витрат, а потім множать його на вартість витрачених матеріалів і залишилися на складі.

Відсоток транспортно-заготівельних витрат визначають за формулою:

(Сума ТЗВ на початок місяця + Сума ТЗВ по надійшли за місяць) / (вартість матеріалів на початок місяця по облікової ціні + вартість надійшли протягом місяця матеріалів за обліковою ціною) x 100%.

Транспортно-заготівельні роботи враховують на тому ж рахунку, що і матеріали (рахунок 10), на окремому субрахунку.

Суми транспортно-заготівельних витрат на вибулі, витрачені цінності списуються на ті ж рахунки, що і витрачені цінності, за обліковими цінами в кореспонденції:

Д-т 20, 25, 26, 28 К-т 10 ТЗВ

Якщо організація використовує для обліку операцій по заготівлі матеріалів рахунок 15, то сума відхилення фактичної собівартості від облікової ціни враховується на рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей».

Розрахунок відсотка відхилень фактичної собівартості від облікової ціни матеріалів проводиться в тому ж порядку, що і транспортно-заготівельних витрат.

Суми відхилень, накопичені на рахунку 16, списуються в установленому порядку в дебет виробничих рахунків: Д-т 20, 25, 26, 28 К-т 16,

Д-т 20, 25, 26, 28 К-т 16 - в разі перевищення облікової ціни над фактичною собівартістю сторнировочной записом.

Облік матеріалів в бухгалтерії

Існує кілька способів аналітичного обліку матеріалів в бухгалтерії: сортовий, спосіб обліку за номенклатурними номерами і оперативно-бухгалтерський (сальдовий) спосіб.

Сортовий спосіб. На кожен вид і сорт матеріалів бухгалтерія відкриває картки кількісно-сумового обліку, в яких на підставі первинних документів фіксуються операції надходження і витрат матеріалів за кількістю і сумою. Аналітичний облік в бухгалтерії дублює складський облік на картках обліку матеріалів. Після закінчення місяця і на дату інвентаризації в картках підраховують підсумки по приходу і витраті за місяць і визначають залишки матеріалів. За цими даними складають оборотні відомості аналітичного обліку, що відкриваються за матеріально відповідальними особами. Підсумкові дані по всіх оборотних відомостях аналітичного обліку повинні збігатися з оборотами і залишками на відповідних синтетичних рахунках.

Спосіб обліку за номенклатурними номерами. Первинні документи по приходу і витраті матеріалів надходять до бухгалтерії, тут їх групують по номенклатурним номерам, а в кінці місяця підраховують підсумкові дані про надходження і витрати кожного виду матеріалу і записують в оборотні відомості в натуральному і грошовому вираженні по кожному складу в розрізі відповідних синтетичних рахунків і субрахунків.

Більш прогресивним є оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку матеріалів. При цьому методі не рідше одного разу на тиждень працівник бухгалтерії перевіряє правильність вироблених комірником записів в картках обліку матеріалів і підтверджує їх своїм підписом на самих картках.

В кінці місяця завідувач складом переносить кількісні дані про залишки на перше число в кожному номенклатурного номера матеріалів з карток обліку матеріалів у відомості обліку залишків матеріалів (сальдові відомості).

У бухгалтерії залишки матеріалів таксує за твердими обліковими цінами і виводять їх підсумки за окремими обліковими групами матеріалів і в цілому по складу.

При сальдовом методі обліку надійшли в бухгалтерію первинні документи з руху матеріалів після їх перевірки і таксування розкладають у контрольній картотеці окремо по приходу і витраті в розрізі складів і номенклатурних груп матеріалів. За даними картотеки документів складаються групові оборотні відомості в сумовому вираженні по кожному складу.

Дані цих відомостей звіряють з вартісними даними відомості залишків і з підсумками записів у регістрах синтетичного обліку.

При використанні комп'ютерів всі необхідні регістри при сальдовом методі обліку матеріалів (групові оборотні відомості, відомості залишків, сальдової-порівняльні) складаються на машинах.

Основним регістром аналітичного обліку руху матеріалів в бухгалтерії є відомість № 10 «Рух матеріальних цінностей (в грошовому вираженні)». Відомість складається з трьох розділів:

1. «Рух на загальнозаводських складах (за обліковими цінами)»;
2. «Надійшло на загальнозаводські склади і залишок по підприємству на початок місяця (за синтетичними рахунками і обліковими групами) - за обліковими цінами і фактичної собівартості»;
3. «Витрата і залишок на кінець місяця (за обліковими цінами і фактичної собівартості в розрізі облікових груп матеріалів)».

Відомість № 10 дозволяє здійснювати:

• контроль збереження матеріалів за місцями їх зберігання;
• облік надходження та залишків матеріалів в розрізі синтетичних рахунків та груп матеріалів (за обліковими цінами і фактичної собівартості);
• облік фактичної собівартості остаточного витрати матеріалів.

Відомість № 10 заповнюється на підставі реєстрів здачі документів, відомостей щодо руху матеріалів, виробничих звітів цехів, вимог-накладних.

Облік надходження матеріалів та розрахунків з постачальниками

Виробничі запаси матеріалів поповнюються за рахунок їх поставок організаціями-постачальниками або іншими організаціями на основі договорів.

Постачальники одночасно з відвантаженням виписують покупцеві розрахункові документи (платіжне вимога, рахунок-фактуру), товарно-транспортну накладну, квитанцію до залізничної накладної та ін. Розрахункові та інші документи надходять до відділу маркетингу покупця. Там перевіряють правильність їх заповнення, відповідність їх договорами, реєструють в журналі обліку вступників вантажів (ф. № М-1), акцептовані їх, т. Е. Дають згоду на оплату.

Після реєстрації платіжні документи одержують внутрішній номер і передаються в бухгалтерію для оплати, а квитанції і товарно-транспортні накладні передаються експедитору для отримання і доставки матеріалів.

З цього моменту у бухгалтерії організації виникають розрахунки з постачальниками. У міру надходження вантажу на склад виписується прибутковий ордер, потім при реєстрі здається в бухгалтерію, де таксіруется і прикладається до платіжного документа. У міру оплати банком Основних напрямів бухгалтерія отримує виписку з розрахункового рахунка про списання копійчаних коштів на користь постачальника.

При виявленні ознак, що викликають сумнів у схоронності вантажу, експедитор при прийманні вантажу в транспортній організації може вимагати перевірку вантажу. У разі виявлення недостачі місць, пошкодження тари складають комерційний акт, який служить підставою для пред'явлення претензії до транспортної організації або постачальника

Облік розрахунків з постачальниками товарно-матеріальних цінностей ведуть на рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками ». Рахунок пасивний, сальдовий, розрахунковий.

Сальдо кредитове на рахунку 60 свідчить про суми заборгованості підприємства постачальникам і підрядникам за неоплаченими рахунками і невідфактурованих постачання:

• оборот по кредиту - суми акцептованих рахунків постачальників за звітний місяць;
• оборот по дебету - суми сплачених рахунків постачальників.

Облік розрахунків з постачальниками товарно-матеріальних цінностей ведуть в журналі-ордері № 6. Це комбінований регістр аналітичного і синтетичного обліку. Аналітичний облік в ньому організовується в розрізі кожного платіжного документа, прибуткового ордера, акту приймання. Відкривається журнал-ордер № 6 сумами незакінчених розрахунків з постачальниками на початок місяця. Заповнюється він на підставі акцептованих платіжних вимог, рахунків-фактур, прибуткових ордерів, актів про приймання матеріалів, виписок банку.

Журнал-ордер № 6 ведуть лінійно-позиційним способом, що дає можливість судити про стан розрахунків з постачальниками за кожним документом.

Суми за обліковими цінами записуються незалежно від виду надійшли цінностей - загальної сумою, а за платіжними вимогами - в розрізі видів матеріалів (основні, допоміжні, паливо і т. П.). Сума претензій записується на підставі актів про приймання матеріалів. За виписками банку робиться відмітка про оплату кожного платіжного документа.

Суми нестач, виявлених при прийманні матеріальних цінностей, відносяться в дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок 2 «Розрахунки за претензіями» і відбивається в журналі-ордері № 6 в кореспонденції: Д-т 76/2 К-т 60.

Організації користуються також послугами постачальників води, газу, підрядників ремонтних робіт і ін. За цими розрахунками за послуги ведеться окремий журнал-ордер № 6.

Після закінчення місяця показники обох журналів-ордерів підсумовують для отримання оборотів за рахунком 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і перенесення їх в Головну книгу.

Порядок обліку невідфактурованих поставок

Невідфактурованих вважаються поставки, за якими матеріальні цінності надійшли в організацію без платіжного документа. На складі прибуткують їх, виписуючи акт про приймання матеріалів, який при реєстрі надходить до бухгалтерії. Тут матеріали за актом розцінюються за обліковими цінами, записуються в журнал-ордер № 6 як цінності, що надійшли на склад, в цій же сумі відносяться на групу матеріалів і в акцепт. Невідфактурованих поставкиреєструються в журналі-ордері № 6 в кінці місяця (в графі Б «Номер рахунку» ставиться буква Н), коли можливість отримання платіжного документа в даному місяці відпала. Оплаті в звітному місяці вони не підлягають, так як підставою для оплати банком є ​​платіжні документи (які відсутні). У міру надходження платіжних документів на цю поставку в наступному місяці, вони акцептуются організацією, оплачуються банком і реєструються бухгалтерією в журналі-ордері № 6 у вільному рядку по групі матеріалів і в графі «акцепт» в сумі платіжного вимоги, а по рядку сальдо (незакінчених розрахунків) раніше записана сума за обліковими цінами сторнується теж по групі і в графі «акцепт». Розрахунки з постачальником, таким чином, за цією поставкою будуть закінчені. Приклад.

У березні була невідфактурованих постачання в сумі 12 000 руб.

У квітні був пред'явлений рахунок на оплату в сумі 14 160 руб. (включаючи ПДВ).

У березні буде зроблено запис: Д-т 10 К-т 60 - 12 000 руб.

У квітні: Д-т 10 К-т 60 - 12 000 руб.
Д-т 10 К-т 60 - 12 000 руб.
Д-т 19 К-т 60 - 2160 руб.

Порядок обліку матеріалів в дорозі

Матеріалами їсти дорогою називаються такі поставки, за якими організація акцептувала платіжні документи, а матеріали на склад по них ще не надійшли. До обліку приймаються акцептовані платіжні документи незалежно від того, оплачені вони банком чи не оплачено.

У журналі-ордері № 6 платіжні документи реєструються протягом місяця в графі «За непрібившій вантаж» і в графі «Акцепт». Після закінчення місяця організація зобов'язана прийняти ці цінності на баланс, т. Е. Записати за належністю до групи матеріалів (умовно оприбуткувати), але на початок наступного місяця розрахунки за цими поставками не будуть закінчені. При надходженні цінностей бухгалтерія отримає прибуткові ордера зі складів, оприбутковує їх на склад і на групу (без акцепту, так як він вже був даний в момент надходження платіжних вимог, а може бути, ці рахунки вже й оплачені) по рядку реєстрації цього рахунку в НЕ завершених на початок місяця розрахунках. При закритті журналу-ордера № 6, по закінченні місяця, ця поставка по групі матеріалів буде сторнирована як оприбуткована двічі.

При розрахунках з постачальниками за матеріальні цінності можуть бути виявлені нестачі або надлишки фактично надійшов кількості в порівнянні з документами постачальника, які оформляються актом (ф. № М-7). Надлишки оприбутковуються за актом і розцінюються за обліковими цінами або за договірними (відпускними цінами), потім враховуються в журналі-ордері № 6 окремим рядком як невідфактурованих постачання - відділ маркетингу повідомляє постачальнику про надлишки і просить виставити платіжну вимогу. У разі виявлення нестач бухгалтерія розраховує їх фактичну собівартість і пред'являє претензію до постачальника Сума залізничного тарифу при цьому розподіляється пропорційно масі вантажу, а суми націнок, знижок - пропорційно вартості вантажу.

Приклад.

У березні матеріалів в дорозі було на 8000 руб. (без урахування ПДВ). У квітні вони надійшли в кількості, що перевищує зазначену в рахунку суму на 1500 руб. (без урахування ПДВ). Записи в березні: Д-т 10 К-т 60 - 8000 руб.

У квітні сторнировочная запис: 1) Д-т 10 К-т 60 - 8000 руб. Оприбутковують фактичне надходження матеріалів проводками: 2) Д-т 10 К-т 60 - 9500 руб. Д-т 19 К-т 60 - 1710 руб.