Паспорт громадянина Ізраїлю

1. Внутрішня сторона обкладинки [ правити | правити код ]
2. Перша сторінка [ правити | правити код ]
3. Друга сторінка. Інформаційна сторінка [ правити | правити код ]
4. Внутрішня сторона задньої сторони обкладинки [ правити | правити код ]
5. Візовий режим і обмеження на використання паспорта [ правити | правити код ]
6. Обмеження на використання паспорта, накладені Ізраїлем [ правити | правити код ]
7. Країни, що не визнають ізраїльський паспорт [ правити | правити код ]
8. Проїзний документ замість національного паспорта [ правити | правити код ]
9. Проїзний документ для іноземців [ правити | правити код ]

Ізраїльський паспорт ( івр. דרכון, Дарконових - «шляховий [документ]») - паспорт , Документ міжнародного формату, який є власністю держави Ізраїль і видається громадянину Ізраїлю Міністерством внутрішніх справ для підтвердження особи ізраїльського громадянина за межами Держави Ізраїль. Даний документ також підтверджує і дає право його власникові на захист і допомогу консульськими установами Ізраїлю за кордоном.

Згідно з індексом візових обмежень (на травень 2018 роки), громадяни Ізраїлю можуть відвідувати 161 країну і територію без візи або оформляючи візу після прибуття. Таким чином ізраїльський паспорт займає 19-е місце в світі в списку свободи подорожей [3] .

Станом на 1 січня 2018 року, тільки громадяни чотирьох країн світу (Ізраїлю, Чилі, Південної Кореї і Гонконгу) мають право безвізового відвідування всій території Європи .

Громадянам Ізраїлю дозволено мати паспорти інших країн, але за законом вони зобов'язані пред'являти саме ізраїльський паспорт при в'їзді або виїзді з Ізраїлю. Це правило офіційно вступило в силу в 2002 році.

Держава Ізраїль почав видавати перші паспорти в 1948 році після того, як проголосило незалежність 14 травня 1948 року. У цих паспортах всі написи робилися на івриті і французькому. У перших ізраїльських паспортах було обмеження: «Дійсно для всіх країн, окрім Німеччини». Громадяни Ізраїлю, які хотіли відвідати Німеччину, повинні були попросити видалити слова «крім Німеччини» з їх паспортів. Це робилося вручну, закреслення цих слів. [4] після підписання Угоди про репарації між ФРН і Ізраїлем в 1952 році обмеження були прибрані з паспортів, і напис прийняла вид «Дійсно для всіх країн».

Спочатку ці документи не були паспортами в повному сенсі цього слова, а були так званими «проїзними документами». Ця ситуація змінилася в 1952 році, коли Ізраїль змінив статус «проїзного документа» на «паспорт». Паспорти почали видавати в 1953 році. Перший такий документ був виданий Голді Меїр , Яка в той час працювала в єврейському Агентстві і пізніше стала послом Держави Ізраїль в СРСР . [5] [6]

30 березня 1980 року набули чинності нові розпорядження МВС, згідно з якими записи в паспортах проводилися на івриті та англійською мовами, замість івриту та французької.

У 2006 році ізраїльські паспорти стали прийматися як посвідчення особи при голосуванні на виборах в Ізраїлі . До тих пір за законом дозволялося використовувати тільки при собі посвідчення особи « теудат-зеут ».

Сучасні біометричні паспорти видаються громадянам Держави Ізраїль з червня 2013 року. Це було зроблено в проходженні за стандартами США і країн ЄС - зокрема, введення біометричних паспортів називалося як одна з умов для скасування віз в США для громадян Ізраїлю, так як старі небіометріческіе паспорта практично не мали ступенів захисту і могли бути дуже легко підроблені. На початку проект був запущений в «пілотному» режимі для декількох міст в центрі країни. Громадяни Ізраїлю, котрі володіли чинним закордонним паспортом, термін дії якого перевищував 2 роки, а також володарі паспорта з 5-річним терміном придатності, який міг бути продовжений ще на 5 років, оформляли за своїм бажанням новий біометричний паспорт безкоштовно. Для отримання паспорта «громадянин зобов'язаний з'явитися до місцевого відділу МВС для фотографування спеціальною камерою, яка запише інформацію, таку як структура кісток обличчя, відстань між очима, вухами і очима, співвідношенням сторін особи. Громадянин також залишить відбитки своїх пальців, і вся ця інформація буде записана на новому високотехнологічному паспорті ». [7]

На початку березня 2017 року на голосування в Кнесет була винесена законодавча ініціатива, що дозволяє новим репатріантам отримувати паспорт громадянина Ізраїлю для міжнародних поїздок безпосередньо після отримання громадянства, без необхідності чекати рік, як це було протягом останніх 53 років. У червні того ж року ініціатива була схвалена ізраїльським парламентом і вступила в силу. [8]

Зовні загальногромадянський ізраїльський паспорт виглядає як темно-синя книжечка, на обкладинці якої золотим тисненням написано «Держава Ізраїль» на івриті та англійською, нанесений герб Ізраїлю , Написано слово «Паспорт» на івриті та англійською, а також розташований символ біометричного паспорта. На всіх сторінках документа намальована оливкова гілка і семисвічник менора ; вони пронумеровані справа наліво. У стандартному паспорті 32 сторінки, в паспорті «бізнес» - 64 сторінки.

Як правило перший паспорт видається терміном дії на п'ять років. Другий і наступний паспорти видаються з терміном дії 10 років. Термін дії може бути змінений в меншу сторону в індивідуальному порядку за рішенням співробітників МВС в разі, якщо раніше громадянин неодноразово заявляв про псування / втрату паспорта та ін.

Всі написи в паспорті робляться на двох мовах, івриті та англійською. Так як на івриті пишуть справа наліво, паспорта відкриваються з правого боку і читаються наліво. Арабська мова не використовується в ізраїльських паспортах, незважаючи на те, що це один з офіційних мов Держави Ізраїль і він використовується в посвідченні особи « теудат-зеут ».

При оформленні паспорта безпосередньо при подачі документів на його оформлення в МВС заявник фотографується на спеціальну біометричну фотокамеру, а також залишає відбитки вказівних пальців обох рук. Ці дані заносяться на чіп, який вшитий в обкладинку паспорта. На відміну від паспорта старого зразка, сторінка з фотографій не заламінована, а покрита плівкою з численними голограмами, а також витиснутими на ній номером документа. Підпис власника паспорта розміщується безпосередньо під фотографією його власника. Паспорт має безліч ступенів захисту: на кожній сторінці по два водяні знаки, металева нитка, голограми та ін.

Номер паспорта проперфорірован крізь всі його сторінки, починаючи з четвертої сторінки і включає задню обкладинку, близько верхнього їхні краї. Фронтальна обкладинка і сторінка з фотографією і даними власника паспорта не перфоровані. Всі записи в інформаційній сторінці паспорта робляться на івриті і на англійською .

Внутрішня сторона обкладинки [ правити | правити код ]

Оригінальний текст написаний на івриті (читається справа наліво) і англійською мовою:

שר הפנים של מדינת ישראל מבקש בזה את כל הנוגעים בדבר להרשות לנושא דרכון זה לעבור ללא עכוב והפרעה ולהושיט לו במקרה הצורך את ההגנה והעזרה הדרושה

The Minister of the Interior of the State of Israel hereby requests all those whom it may concern to allow the bearer of this passport to pass freely without let or hindrance and to afford him such assistance and protection as may be necessary .

Переклад російською мовою:

Міністр внутрішніх справ Держави Ізраїль справжнім просить всіх до того причетних дозволити власникові цього паспорта пройти без затримок і перешкод, і надати йому таку допомогу і захист, яка буде необхідна.

Під текстом надрукований герб Ізраїлю, під ним напис «Міністр Внутрішніх Справ».

Перша сторінка [ правити | правити код ]

На івриті та англійською мовами: Держава Ізраїль
паспорт
громадянин Ізраїлю
Даний паспорт містить __ сторінок
Номер паспорта

Друга сторінка. Інформаційна сторінка [ правити | правити код ]

На третій сторінці паспорта, покритої захисною плівкою (з голограмами - оливкова гілка справа і зірка Давида зліва), надрукована біометрична фотографія власника документа на світлому фоні і вказані такі дані: підпис власника паспорта (під фотографією), тип паспорта, код держави відповідно до стандартом [ISO 3166-1] (Alpha-3) - ISR, номер документа, прізвище, ім'я, громадянство, дата народження, номер посвідчення особи , підлога , Місце народження, дата видачі, дата закінчення дії і місцезнаходження уповноваженої організації видала паспорт. У всіх нових біометричних паспортів «місце видачі» вказується однакове: «Єрусалим» ( англ. Jerusalem, івр. ירושלים). У нижній частині інформативною сторінки завдано машинозчитувана код для сканування при паспортному контролі.

Наступного після інформативною сторінки сторінці вказується повне ім'я особи, якщо воно не вміщається в формат інформативною сторінки або минуле ім'я, якщо воно не внесено в дужках поруч із цим на інформативною сторінці, ім'я та / або прізвище, дане при народженні (якщо були зміни) . На цій же сторінці під всю її ширину надрукована біометрична фотографія власника документа, видима виключно в УФ-світлі.

• Бажано виключати виїзд за межі держави Ізраїль з паспортом, термін дії якого не перевищує 6 місяців.
• Для оформлення подальшого паспорта, звичайно не потрібно витікання більшого терміну дії попереднього паспорта.
• Після закінчення оформлення подальшого паспорта, попередній паспорт повертається громадянину з позначками про анулювання. Таким чином повертаються видані і проставлені в паспорті візи, штампи про перетин прикордонних постів, позначки про консульський облік громадянина за кордоном.

Внутрішня сторона задньої сторони обкладинки [ правити | правити код ]

Внутрішня сторона задньої сторони обкладинки містить коротку інструкцію на мові іврит, що складається з 6 пронумерованих пунктів:

1. Цей паспорт є власністю Держави Ізраїль та цінним документом, що вимагає педантичною ощадливості до себе. Заборонено додавати, видаляти якусь яку інформацію в паспорті, витягувати сторінку або сторінки з нього, знищувати або псувати паспорт. Закон встановлює, що предпринимающий така дія, а також той, хто використовує не у відповідності з законом не належить йому паспорт або дозволяє іншій людині використовувати його паспорт не відповідно до закону, скоює кримінальний злочин і може бути покараний.
2. Громадянин Ізраїлю, який також є іноземним громадянином і володіє іноземною паспортом, зобов'язаний в'їжджати до Ізраїлю і залишати його за допомогою паспорта громадянина Ізраїлю або ізраїльського проїзних документів.
3. У разі втрати або крадіжки всередині країни власникові паспорта слід негайно заявити про це в управління реєстрації населення за місцем проживання. У разі втрати або крадіжки паспорта за кордоном слід повідомити про це в посольство або консульство Ізраїлю, найбільш близьке до місця знаходження громадянина.
4. Оберігайте ваш паспорт від будь-якої можливості втрати належним чином, під час користування ним слід тримати його у внутрішній кишені вашого одягу і не в сумці або в автомобілі. Під час виїзду за кордон бажано обзавестися фотокопією інформаційної сторінки (прим. Виписок за останні володаря і його даними).
5. Паспорт дійсний для всіх країн (або якщо вказано інше) до дати зазначеної на сторінках 2 (прим. Інформаційна сторінка), 4, 5 (прим. С. 4 і 5 призначені для продовження терміну дії паспорта відповідно до директив профільних міністерств), або якщо паспорт заповнений або зношений, то його треба замінити на новий.
6. Під час отримання паспорта розпишіться свою повну підписом на 3-й сторінці.

Візовий режим і обмеження на використання паспорта [ правити | правити код ]

Візові вимоги [ правити | правити код ]

Згідно «Henley Visa Restrictions Index 2013» ізраїльський паспорт на підставі міжнародних договорів або односторонніх постанов дає його власникові право на безвізовий в'їзд або отримання візи після прибуття в 144 країнах чи територіях світу. Це ставить ізраїльський паспорт на 20-е місце в списку найбільш вільних для пересування. [9]

Обмеження на використання паспорта, накладені Ізраїлем [ правити | правити код ]

Відповідно до законів Держави Ізраїль 8 країн - Іран , Пакистан , Ірак , Лівія , Ліван , Саудівська Аравія , Сирія і Ємен є «ворожими державами» і громадянам Ізраїлю заборонено відвідувати їх без спеціального дозволу, виданого МВС Ізраїлю. Громадянин Ізраїлю, який відвідає будь-яку з цих країн, використовуючи ізраїльський або будь-який інший знаходиться в його розпорядженні іноземний паспорт, може бути притягнутий до відповідальності за повернення до Ізраїлю. Спочатку список «ворожих країн» був затверджений в 1954 році і був оновлений лише одного разу 25 липня 2007 року, коли в нього включили Іран. [10] Дві країни ( Єгипет і Йорданія ), Внесені спочатку в цей список, були з нього виключені після укладення мирних договорів з Ізраїлем.

Прийняте урядом Ізраїлю в 2008 році доповнення до «Закону про Громадянство від 1952 року» позначило 9 країн, які є ворожими Ізраїлю: Афганістан, Іран, Пакистан, Ірак, Ліван, Лівія, Судан, Сирія і Ємен, а також Сектор Газа. Отримання громадянства однієї з цих країн або постійне проживання в будь-який з цих країн може призвести до втрати ізраїльського громадянства.

Країни, що не визнають ізраїльський паспорт [ правити | правити код ]

16 країн не визнають ізраїльські паспорти:

1. Алжир Алжир
2. Бангладеш Бангладеш
3. Бруней Бруней
4. Іран Іран
5. Ірак Ірак (крім іракського Курдистану )
6. Ємен Ємен
7. Кувейт Кувейт
8. Ліван Ліван
9. Лівія Лівія
10. Малайзія Малайзія (Необхідне оформлення дозволу від МВС)
11. Оман Оман
12. ОАЕ ОАЕ (Можливий транзит в міжнародній зоні аеропорту, заборонено відвідування країни)
13. Пакистан Пакистан (Необхідне оформлення дозволу від міністерства внутрішньої безпеки)
14. Саудівська Аравія Саудівська Аравія (Мусульмани можуть відвідати королівство з метою здійснення хаджу в Мекку [11] )
15. Сирія Сирія
16. Судан Судан

На додаток до цього, Іран, [12] Кувейт, [13] Ліван, [14] Лівія, [15] Саудівська Аравія, [16] Судан, [17] Сирія [18] і Ємен [19] не дозволяють в'їзд на свою територію людям, в чиїх паспортах є свідчення відвідування Ізраїлю (в тому числі і штампи наземних прикордонних переходів Єгипту або Йорданії на кордоні з Ізраїлем), а також паспорта, в яких є використана або невикористана ізраїльська віза або навіть штамп про відмову в ізраїльській візі [ Джерело не вказано тисячу шістьдесят-три дня ].

Подібні документи видаються особам, у яких немає ізраїльського або іноземного паспорта, що дозволяє цим людям в'їжджати і виїжджати з Ізраїлю, а також відвідувати інші країни. Документ видається в наступних випадках:

• резиденти не-громадянину, у якого немає іншого паспорта, наприклад, особі без громадянства .
• громадянину Ізраїлю замість національного паспорта, наприклад, в разі якщо паспорт був загублений за кордоном.
• іноземцям (Tami "l), що знаходяться в Ізраїлі, для того, щоб вони могли покинути країну, наприклад, в разі депортації нелегальних іммігрантів, або інших іноземців, які повинні покинути країну, але з яких-небудь причин вони не можуть отримати паспорт іншої країни .

Тому власники подібних «проїзних документів» не завжди можуть скористатися тими ж безвізовими перевагами, що і власники загальногромадянських паспортів. Використання «проїзного документа» може не завжди означатиме дозвіл його власникові в'їхати в будь-яку країну або знову повернутися до Ізраїлю.

Проїзний документ замість національного паспорта [ правити | правити код ]

На різних мовах цей документ називається по-різному:

• івр. תעודת מעבר במקום דרכון לאומי (теудат ма'авар БІМКО Дарконових леумі) або скорочено івр. תעודת מעבר (теудат ма'авар)
• англ. Travel document in lieu of national passport або англ. Provisional Passport
• російською мовою: «Проїзний документ замість національного паспорта» або «Проїзний документ»

Іноді цей документ називають по-французьки фр. Laissez passer - Лессі-пассе, хоча на самому документі ці слова не присутні. [20]

Даний документ містить лише 16 сторінок (див. Фото) на відміну від загальногромадянського закордонного паспорта, який може містити 32 або 64 сторінки. На першій сторінці проїзного документа вказується, що володар цього документа є громадянином Ізраїлю, проте, на власника цього документа не поширюються міждержавні договори про безвізовий режим перетину кордонів, і даний документ вимагає отримання візи на загальних умовах.

При цьому, майже шістдесят країн [21] визнають за володарем лесі пассе право на перетин свого державного кордону без віз. Але тільки в тому випадку, якщо в даному документі зазначено «громадянство - Ізраїль» [22] .

Проїзний документ замість національного паспорта (Teudat Ma'avar bimkom Darkon Leumi) [23] може бути виданий громадянину Ізраїлю при наступних обставинах: [24]

• Через 90 днів після імміграції в Ізраїль, нові громадяни можуть подати прохання про видачу їм проїзних документів; вони зобов'язані використовувати його для перетину ізраїльського кордону починаючи з 120 дня після їх імміграції. Нові репатріанти мали безперервно прожити рік в Ізраїлі, перш ніж могли подати заяву на отримання загальногромадянського закордонного паспорта. Однак, починаючи з 25 липня 2017 року новим репатріантам більше не потрібно виконувати цю вимогу для отримання загальногромадянського закордонного паспорта. [25]
• Іноземці та особи без громадянства, а також біженці.
• Громадяни Ізраїлю з непогашеною судимістю.
• Громадяни Ізраїлю, які втратили або привели в непридатність більше трьох паспортів.
• Громадяни Ізраїлю, які втратили свій паспорт в закордонній поїздці.
• Громадяни Ізраїлю, повертаються до Ізраїлю за рішенням ізраїльського уряду.

Проїзні документи як правило видаються на термін 2 роки, і можуть бути продовжені на термін не перевищує 5 років. Видача проїзних документів замість загальногромадянських паспортів стала важливою темою в 1990-і роки, коли ізраїльський уряд зіткнулося з організованими злочинними угрупованнями з колишнього СРСР, які іммігрували до Ізраїлю, отримували і використовували ізраїльські паспорти для своєї незаконної діяльності. [26]

Проїзний документ для іноземців [ правити | правити код ]

Проїздний документ ( івр. תעודת מעבר ישראלית לזרים, «теудат маавар Ісраель ле-Зарима») [27] може бути виданий арабським жителям східного Єрусалиму , У яких немає ні ізраїльського, ні йорданського громадянства, а також не-ізраїльським арабам, жителям Голанських висот .

Для посвідчення особи громадянина Ізраїлю в межах Держави Ізраїлю використовується « теудат-зеут »( івр. תעודת זהות - посвідчення особи).

• Ізраїльський проїзний документ, виданий в грудні 1948 року

• Ізраїльський дипломатичний паспорт, виданий в 1951 році

• Ізраїльський службовий паспорт, виданий в 1951 році

• Ізраїльське при собі посвідчення особи для закордонні поїздок, що видається тим, у кого немає офіційного паспорта, 1950 рік

• Ізраїльський загальногромадянський НЕ біометричний закордонний паспорт. Фронтальна обкладинка. Кути обкладинки обрізані - документ анульований.

• Ізраїльський НЕ біометричний закордонний паспорт. Друга інформаційна сторінка.

• Ізраїльський, біометричний, міжнародний паспорт. Друга - інформаційна сторінка.

1. ↑ Біометричний паспорт.
2. ↑ Це єдина умова для видачі Паспорта громадянина Ізраїлю згідно п. 2 «Алеф» «Закону про паспорти» (1952)
3. ↑ Global Ranking - Passport Index 2018 (неопр.). Henley & Partners. Дата обертання 22 травня 2018.
4. ↑ Amnon Dankner and David Tartakover, Where we were and what we did - an Israeli lexicon of the Fifties and the Sixties , Keter Publishing House, Jerusalem, p. 84 (на івриті).
5. ↑ Golda (неопр.). The Emery / Weiner School. Читальний зал 1 липня 2011 року.
6. ↑ Pine, Dan Golda Meir's life was devoted to building Zionism (неопр.). San Francisco Jewish Community Publications Inc .. Дата звернення 15 липня 2005. Читальний зал 30 вересня 2007 року.
7. ↑ Israel Moving to Biometric Passport (Англ.). Yeshiva World News. The Yeshiva World.
8. ↑ Кнесет прийняв «закон про Дарконових» для нових репатріантів
9. ↑ Henley & Partners Visa Restrictions Index 2013
10. ↑ Israeli Book of Laws, тому 2109, стор. 463 архівована копія (неопр.). Дата звернення 27 травня 2010. Читальний зал 5 червня 2011 року. (На івриті)
11. ↑ Direct From Tel Aviv to Mecca? Israel Tries to Arrange Hajj Flights for Muslim Pilgrims
12. ↑ Travel Advice for Iran - Australian Department of Foreign Affairs and Trade (неопр.). Smartraveller.gov.au. Дата обігу 1 липня 2013. Читальний зал 10 травня 2008 року.
13. ↑ Travel Report - Kuwait (неопр.). Voyage.gc.ca (16 листопада 2012). Дата обігу 1 липня 2013.
14. ↑ Travel Advice for Lebanon - Australian Department of Foreign Affairs and Trade Читальний зал 24 грудня 2008 року. и Lebanese Ministry of Tourism Читальний зал 27 березня 2009 року.
15. ↑ Travel Advice for Libya - Australian Department of Foreign Affairs and Trade (неопр.). Smartraveller.gov.au. Дата обігу 1 липня 2013. Читальний зал 22 червня 2013 року.
16. ↑ Michael Freund, Canada defends Saudi policy of shunning tourists who visited Israel , 7 December 2008, Jerusalem Post
17. ↑ Travel Advice for Sudan - Australian Department of Foreign Affairs and Trade (неопр.). Smartraveller.gov.au. Дата обігу 1 липня 2013. Читальний зал 5 липня 2013 року.
18. ↑ Travel Advice for Syria - Australian Department of Foreign Affairs and Trade Читальний зал 19 грудня 2008 року. и Syrian Ministry of Tourism
19. ↑ Travel Advice for Yemen - Australian Department of Foreign Affairs and Trade (неопр.). Smartraveller.gov.au. Дата обігу 1 липня 2013. Читальний зал 20 серпня 2011 року.
20. ↑ Israel Government Portal - Travel document (на івриті) (неопр.) (недоступна ПОСИЛАННЯ). Дата обігу 1 червня 2014. Читальний зал 2 лютого 2014 року.
21. ↑ Лесі пассе | З лесі-пасе - без віз
22. ↑ Лесі-пасе - всі факти
23. ↑ Israel Government Portal - Travel Document (на івриті) (неопр.) (недоступна ПОСИЛАННЯ). Дата обігу 1 червня 2014. Читальний зал 2 лютого 2014 року.
24. ↑ Getting an Israeli Passport & Teudat Ma'avar | Nefesh B'Nefesh
25. ↑ New immigrants will no longer have to wait to get Israeli passport - Breaking News - Jerusalem Post
26. ↑ Zaitch, D .; Bunt, H. & Siegel, D. (2003), Global Organized Crime: Trends and Developments (1st ed.), Netherlands: Springer, с. 52-55
27. ↑ population_and_immigration_authority - Travel Document (in Hebrew) Читальний зал 22 жовтня 2016 року.