Главная Партнеры Контакты  
Юридическая компания — «Основной закон», консультации и помощь в возвращении депозитов, защита по кредиту

ЮК
"ОСНОВНОЙ ЗАКОН"  

г. Киев, бул. Пушкина, 2а                
тел.: (044) 334-99-77                               
         (095) 407-407-3
         (096) 703-11-82

график работы: пн.- пт. с 9:00 до 18:00
          
                           

 









Автокредит Лада Приора - купить в кредит народный автомобиль
Содержание: Лада Приора в комплектации SE Двигатель Lada Priora – модернизация ВАЗ Взгляд на Лада Приора со стороны водителя Купить Лада Приора в кредит Автокредит в банках на Лада


Новый Форд Фокус в кредит — купить Ford Focus 3 в кредит
  * Расчёт действителен на 01.07.2017 и произвёден на базе: AMBIENTE (АМБИЕНТЭ) 1.6 Л, 85 Л.С., МКПП от 694 000 РУБ1 Первоначальный взнос 298 420 рублей ГМВС2, от стоимости автомобиля 312


Nissan Juke: автокредит для женщины на модный кроссовер
Nissan Juke – модный кроссовер знаменитой японской фирмы, удивляющий взгляд своим весьма экстравагантным дизайном. Из-за небольших размеров и обтекаемых форм его быстро признали типичным женским автомобилем


Мазда в кредит: автомобили в кредит по специальным ставкам
Что такое «Мазда Финанс»? Это комплекс выгодных кредитных программ, который «Русфинанс Банк» совместно с «Мазда Мотор Рус» предлагает клиентам уже не первый год. Единая политика кредитной организации


Рено Дастер в кредит: условия автокредита на Renault Duster
Кто как купил «Дастер» в кредит? Такой вопрос на форумах вызывает горячее обсуждение, потому что известная модель кроссовера Renault Duster пользуется в России немалым спросом. Это один из представителей


Что нужно, чтобы взять машину в кредит: требования к заемщику
Приобретение нового автомобиля в 21 веке – это уже не мечта, а скорее необходимость. Если раньше авто считалось для многих роскошью, то это сейчас это уже средство передвижения. К тому же в наше время


Шевроле Авео в кредит: условия какой кредитной программы выгоднее
Какие модели «Шевроле» выгоднее? Такой вопрос можно встретить достаточно часто, так как популярная марка предлагает большое разнообразие моделей и комплектаций. Одной из востребованных новинок 2013-2014


Айфон в кредит. Как купить iPhone в кредит?
Айфон в кредит – это отличный вариант для людей, не обделенных финансовыми средствами, но при этом не имеющих полной суммы на руках для наличного полного расчета. Впрочем, если с финансами туго, но iPhone


Как узнать что машина не в кредите
 Приобретение подержанного автомобиля на просторах РФ подвержено определенным риском. Связаны они с тем, что купленный вами автомобиль может оказаться залоговым. И, увы и ах, радость от столь долгожданной


Взять в кредит мазду 3
Расчет процентов по автокредиту на автомобиль Мазда не займет много времени - рассчитайте процентную ставку по кредиту на машину онлайн с. Кредит под 0% годовых предоставляется сроком на 12 месяцев. Минимальная





Рассматривается вопрос о предоставление нотариусам права выдачи извлечения из Реестра прав на недвижимое имущество.
Министерством юстиции был разработан проект Закона «О внесении изменений в некоторые Законы Украины относительно предоставления информации о государст...


Держреєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у 2014 році буде здійснюватись за новою - удосконаленою та спрощеною - процедурою.
Постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Держа...




Система Orphus


Роздільний збір відходів: існуючі потужності з переробки вторсировини завантажені в Україні на 30-50% (Інфографіка)

З 1 січня 2018 року в Україні заборонено поховання не перероблених (необроблених) побутових відходів. Відповідний пункт в ст. 32 Закону «Про відходи» був внесений парламентом ще понад п'ять років тому - 2 жовтня 2012 Закон також передбачає «сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів».

Тим часом українські центральні та місцеві влади виявилися практично не готові до виконання цієї вимоги, яке до того ж обумовлено і в угоді про асоціацію з ЄС, в рамках якого Україна зобов'язалася збільшувати обсяги переробки відходів.

Всього, за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон), в 2016 р на дозволених полігонах було сформовано 11 млн. Тонн побутових відходів, з яких тільки 5,93% переробляють і утилізують. За оцінкою Мінекології, краще, але все одно плачевна, ситуація з переробкою промислових відходів - обробляється близько 30%. За різною інформацією, на дозволених полігонах і стихійних звалищах в Україні вже скупчилися мільярди тонн відходів.

У той же час потужності промислових підприємств, які займаються їх переробкою на вторсировину для виробників кінцевої продукції або використовують їх у своєму виробничому циклі для випуску тієї ж кінцевої продукції, завантажені слабо. Більш того, як це не парадоксально, частина відходів для переробки на вторинну сировину Україна навіть імпортує.

раніше Hubs вивчав інвестиційні проекти в сфері переробки та утилізації побутових відходів - як окремий сміттєпереробний бізнес. Зараз ми проаналізували потенційну потребу основних галузей у відходах в залежності від їх виду: які підприємства зацікавлені в відходах як вторинної сировини і наскільки вони забезпечені ними.

Основні види вторсировини

Далеко не все те, що ми викидаємо у відро для сміття, є безнадійним сміттям. Є багато видів побутових відходів, які використовуються як вторсировина: макулатура, скляні та полімерні пляшки (ПЕТ і т.п.), алюмінієві і бляшані банки, пінопласт, картонна упаковка та ін.

макулатура:

Макулатура потрібна практично кожному українському підприємству, яке виробляє папір і картон, а також - упаковку. Це основна сировина для картонно-паперових підприємств (також див. Нижче «Основні виробники картону і паперу в Україні»). Наприклад, Київський картонно-паперовий комбінат (КБК; м.Обухів) щомісяця переробляє близько 30 тис. Т макулатури. При цьому значну частину вторсировини він щомісяця купує за кордоном. Всього ж, за даними дослідницької компанії Pro-Consulting, в 2016 р підприємства галузі імпортували з сусідніх країн (Румунія, Молдова та ін.) Близько 350 тис. Т макулатури при загальному річному переробці близько 1,3 млн т. Тобто, за рахунок імпортної сировини забезпечується приблизно 27% виробничих потреб.

За словами виконавчого директора асоціації «Укрпапір» Едуарда Литвака, практично всі підприємства галузі в якості основного волокнистого напівфабрикату використовують макулатуру. А 350 тис. Т на рік - це дефіцит макулатури власної заготовки в Україні. Імпортують її в основному Київський КБК та Рубіжанський КБК.

«В Україні в рік споживається близько 1,5 млн т картонно-паперової продукції. При цьому, вітчизняні підприємства виробляють близько одного мільйона тонн різних видів паперу, картону та виробів з них (в тому числі 600 тис. Т упаковок для різної продукції і 150 тис. Т продукції санітарно-гігієнічного призначення), з яких 500 тис. Т йде на внутрішній ринок, стільки ж експортується », - озвучив він цифри для Hubs.

«Одночасно близько мільйона тонн продукції завозиться з-за меж країни (це в основному та упаковка і продукція, яка у нас не виробляється або виробляється в недостатній обсяг). Із загального обсягу споживаної внутрішнім ринком продукції галузі регенерується, або повертається в якості вторинної сировини, близько 800 тис. Т, а потреба під встановлені виробничі потужності становить близько 1,2 млн тонн », - розповів виконавчий директор асоціації.

Цікаво, що і сама Україна експортує макулатуру. В галузі говорять, що активність помічена в останні пару років - після втрати найбільших ринків збуту (Росії, Білорусі і Казахстану) паперові комбінати знизили закупівельні ціни на деякі марки макулатури, і її стало вигідніше поставляти в Європу. Однак, за даними асоціації «Укрпапір», обсяги експорту макулатури вкрай незначні і складають до 10 тис. Т в рік.

Т в рік

склобій:

Склобій змішують з піском, содою, вапняком (шихтою) і варять в печах для виготовлення нової продукції. Наприклад, «Ветропак Гостомельський склозавод» (Київська обл.) Щодня засинає 800 т битого скла і стільки ж - шихти, виробляючи з них до двох мільйонів одиниць склотари. Приблизно стільки ж використовує і «Малинівський склозавод» (Харківська обл.). Але частка використання склобою в співвідношенні з шихтою на українських заводах нижче, ніж в Європі, її можна збільшити. Виробники зацікавлені в цьому. По-перше, вторсировина дешевше, ніж шихти. По-друге, наприклад, збільшення частки склобою на 10 п. П. Дозволяє зменшити споживання газу при варінні на 2%.

В Україні налічується 17 склозаводів (див. Нижче «Основні виробники склотари в Україні»). В основному вони виробляють пляшки і банки. Рідше посуд, будівельне скло, оптику ... Ситуація на заводах кардинально відрізняється, але, як стверджують у профільній асоціації «Скло України», потужності завантажені досить для того, щоб забезпечити нинішні потреби ринку.

При цьому, збільшити частку використання склобою в виробничому процесі, в найближчій перспективі навряд чи вийде. За оцінками галузевих фахівців, нібито більшість склобою, що генерується на звалищах, вдається впорядкувати для поставки на переробні підприємства. Більшість же склотари (після використання кінцевої продукції) в непошкодженому вигляді повторно використовують виробники напоїв після відповідної обробки. Але, переробники склотари сумніваються в тому, що виробники напоїв належним чином обробляють склотару. Це, з одного боку. З іншого, - з урахуванням безлічі стихійних свалов, яких в Україні нараховується тисячі, викликає сумніви, що в місцях поховання залишається тільки невеликий відсоток склобою.

Як би там не було, а сумарно заводи здатні переробити 800 тис. Т склобою. Але потреби ці закрити не вдається, щорічно переробляються тільки 300 тис. Т. «В принципі, останні років п'ять ця цифра незмінна (хоча події на Донбасі зменшили обсяги заготівлі). Стеклоотходи в Україні збирають добре, на звалищах залишається тільки 5-8% склобою, який неможливо забрати на перероботки. Є компанії, які заготовляють склобій для скляних заводів, такі, як дніпровська «Утиліта», вони по максимуму забезпечують нас сировиною. Але збільшити обсяги заготівлі вони не можуть. Частина склобою навіть імпортується, в минулому році з Білорусі та Прибалтики його завезли близько 50 тис. Т », - повідомив Hubs віце-президент «Скло України» Володимир Квітів.

Крім того, як стверджують переробники, ще кілька років тому ринок динамічно розвивався, зараз же вони відчувають труднощі. У тому числі через те, що після окупації Криму і початку бойових дій в зоні АТО у них виникли складнощі з поставками основної сировини - кальцинованої соди і вапняку.

«Соду ми везли з Криму, тепер купуємо іноземну. Ціна залежить від валютних коливань, а необхідність робити передоплату збільшує нормативи оборотних коштів. Припинивши постачання вапняку з рудника на території Донецької області, нам довелося укласти договори з рудоуправління, розташованими в Західній Україні. Відстань збільшилася, і доставка обходиться нам значно дорожче. Але що важливіше - цей вид вапняку менш якісний для виробництва безбарвного скла », - розповів Hubs співзасновник «Малиновського склозаводу» Павло Климець.

Але що важливіше - цей вид вапняку менш якісний для виробництва безбарвного скла », - розповів   Hubs   співзасновник «Малиновського склозаводу» Павло Климець

ПЕТ-пляшки:

ПЕТ-пляшки в Україні випускають в основному самі ж виробники безалкогольних напоїв та пива, для яких важлива максимальна локалізація складових виробництва. Правда, гранулят для видування пластикових пляшок імпортується, кажуть на заводі «Кока-Кола», розташованому під Києвом. Є й заводи, які спеціалізуються тільки на виробництві тари. В цілому в країні працює близько 20 підприємств, переробних ПЕТ-тару. При цьому виробники завантажені сировиною всього на 50-70%. «Українська пакувально-екологічна коаліція» прогнозувала раніше, що в 2017 році ринок нової пластикової упаковки складе 618 тис. Т, а вторсировини перероблять 180 тис. Т при потужностях в 337 тис. Т. Див. Також нижче «Потужності з переробки вторсировини в Україна в 2017 р »).

Органічні відходи:

Органічні відходи можуть використовуватися в якості добрив. У них зацікавлені агрокомпанії. Процес реалізується за допомогою компостера - спеціального бака, в якому черв'яки перетворюють відходи (очищення сирих овочів і фруктів, шкаралупу сирих яєць, заварку від чаю, залишки крупи і т.д.) в добриво.

«У Європі перевагу віддають компостування за допомогою безкисневого, анаеробного зброджування. З біогазу, що утворюється в результаті зброджування, можна генерувати електроенергію », - говорить еколог МБО« Екологія - Право - Людина »Алла Войціховська.

Фахівці програми Міністерства економіки та фінансів Франції проаналізували відходи на полігоні в Черкасах. Вони з'ясували, що, з майже 99 тис. Т відходів, 23% можна використовувати як вторинну сировину, а 40% - це органіка, з якої можна виготовити добрива. Подібний бізнес не в новинку для України - наприклад, з 2015 р добрива з відходів робить в Харківській області компанія «Ековтор».

А що робити з «хвостами»

Повністю всі відходи використовувати повторно неможливо, частина підлягає утилізації. Навіть побутове сміття переробляється не весь. Це фантики від цукерок, упаковка для майонезу та кетчупу (немає виробництв, які переробляли б цей багатошаровий матеріал) і ін.

За інформацією Мінекології, в Україні діють 22 сортувальні лінії, на яких відбирають вторинну сировину. Вони є не тільки в столиці в великих облцентрах, але і в райцентрах. Ще кілька підприємств працюють на полігонах, які з відходів добувають біогаз. Але поки з побутового сміття упорядковано лише 5,6%. Як кажуть на самих підприємствах, їх потужності недозавантажені через те, що люди все ще мало залучені в роздільний збір. Наприклад, «Обуховвторресурси», як запевняє гендиректор Армен Полатьян, в місяць може переробляти до 30 тис. Т відходів, але реально переробляє тільки 8 тис. Т.

У звіті Мінрегіону підрахували, що за минулий рік з майже 30 тис. Населених пунктів роздільний збір сміття впровадили тільки в 575. Згідно зі Стратегією управління відходами до 2030 року, яку нещодавно затвердив Кабмін, до цього часу роздільний збір сміття буде налагоджений в 5 тис. Населених пунктів. А центрів зі збору відходів буде нараховуватися вже 250 (див. Нижче «Плани уряду щодо впровадження роздільного збору та переробки відходів (згідно зі Стратегією управління відходами до 2030 р)»). Але чи буде красива картинка чиновників відповідати реальності? Адже крім стратегії і бажання запровадити роздільний збір, потрібно ще й відповідне нормативно-законодавчої поле. А воно, на думку фахівців, ще не сформовано для розвитку цивілізованого ринку.

А воно, на думку фахівців, ще не сформовано для розвитку цивілізованого ринку

Прогалини є і в профільному законі «Про відходи». Два роки не дочекається розгляду законопроект №4028 «Про упаковку та відходи упаковки», передбачив розширену відповідальність самих виробників продукції в тарі, які в тому числі були б відповідальні за її роздільний збір. «Виробники закладають у вартість продукції ціну за переробку та утилізацію своєї упаковки. Виробники та імпортери товарів в упаковці повинні об'єднатися в одну або кілька неприбуткових організацій, в яку роблять внески. Орган місцевого самоврядування проводить конкурс і вибирає компанію, яка вивозить сміття. З переможцями конкурсу виробники упаковки повинні укласти договори і відшкодовувати їм вартість за контейнери, вивезення відходів з кожного контейнера, переробку та утилізацію упаковки », - пояснювала в ЗМІ співавтор законопроекту, народний депутат Олена Бабак.

Зараз відповідальність за організацію роздільного збору сміття законодавчо покладається на місцеву владу (а контролює Мінрегіон). Але багато хто з муніципалітетів тільки зараз впритул взялися якось вирішувати це питання. Поки вони катастрофічно відстають від строків. Наприклад, в Івано-Франківській міськраді кажуть, що готують відповідний документ про сортування відходів в місті. І на забезпечення майданчиків, контейнерів і т.д. у них піде не менше півроку. І термін підкрався якось непомітно, хоч відповідна законодавча норма була закладена ще п'ять років тому.

«Закон (зміни в закон про відходи щодо впровадження роздільного збору з 1 січня 2018 року - Ред.) Прийняли, але немає ні часу на його впровадження, ні реальних механізмів реалізації. Який повинен бути клас сортування, і наскільки відходи повинні бути відсортовані, роз'яснень поки теж немає. Кожне місто чи селище самостійно визначає, як він буде здійснювати сортування », - цитують місцеві ЗМІ директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою міськради Михайла Смушак.

як раніше коментував говорив Hubs гендиректор асоціації «Український екологічний альянс» Олег Костюшко, в країні експлуатується близько одного мільйона контейнерів, а для повноцінного роздільного збору їх число потрібно збільшити в два рази. «На кожні 400 контейнерів потрібно додати також ще один сміттєвоз, і на кожні 15-16 тис. Контейнерів побудувати сортувальну лінію, яка коштує $ 200-300 тис.», - підраховував він.

Деякі місцеві влади кинулися купувати контейнери і обладнання вже «під шапковий розбір». В м Гайворон (Кіровоградська обл.) Запланували в наступному році купити півсотні баків для роздільного збору, також для їх обслуговування придбали нову машину. Луцька влада хочуть побудувати в наступному році сміттєсортувальну лінію, для чого проводять тендер.

Але в основному через власну неготовність організувати сортування відходів багато місцева влада, як за соломинку, вхопилися за ідею спалити їх, побудувавши для цього заводи. Адже зараз в країні діє в основному лише застарілий столичний сміттєспалювальний завод «Енергія» (філія ПАТ «Київенерго») річною потужністю 250 тис. Т.

Інвестори почали вчащати з візитами, пропонуючи свої проекти, часто - просто свою допомогу в будівництві із залученням кредитів своїх країн. Але для того, щоб інвестиції окупилися, їм не вистачає відповідного закону, який відніс би побутові відходи до альтернативних джерел енергії та продавати цю енергію вони змогли б за більш високим тарифом.

Спроби провести відповідні проекти в парламенті вже мають місце. наприклад, законопроект №4835д «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії». Автори законопроекту говорять про необхідність створити умови «для залучення інвестицій в енергетичну галузь і стимулювання виробництва електроенергії і тепла шляхом утилізації побутових відходів». Але це - очевидна загроза для екології, і не відповідає директивам ЄС, де в пріоритетах закладено запобігання утворенню відходів і стимулювання їх повторного використання.

Та й на самій-то справі відходи в умілих руках - це джерело заробітку. Деякі місцеві громади вже здають второтходи і витрачають зароблене на будівництво дитячих майданчиків і т.д. А підприємства, сортувальні відходи, організовують виробництво паливних пелет, гофрованих коробок.

Главная Партнеры Контакты    
Cистема управления сайта от студии «АртДизайн»