Главная Партнеры Контакты  
Юридическая компания — «Основной закон», консультации и помощь в возвращении депозитов, защита по кредиту

ЮК
"ОСНОВНОЙ ЗАКОН"  

г. Киев, бул. Пушкина, 2а                
тел.: (044) 334-99-77                               
         (095) 407-407-3
         (096) 703-11-82

график работы: пн.- пт. с 9:00 до 18:00
          
                           

 









Автокредит Лада Приора - купить в кредит народный автомобиль
Содержание: Лада Приора в комплектации SE Двигатель Lada Priora – модернизация ВАЗ Взгляд на Лада Приора со стороны водителя Купить Лада Приора в кредит Автокредит в банках на Лада


Новый Форд Фокус в кредит — купить Ford Focus 3 в кредит
  * Расчёт действителен на 01.07.2017 и произвёден на базе: AMBIENTE (АМБИЕНТЭ) 1.6 Л, 85 Л.С., МКПП от 694 000 РУБ1 Первоначальный взнос 298 420 рублей ГМВС2, от стоимости автомобиля 312


Nissan Juke: автокредит для женщины на модный кроссовер
Nissan Juke – модный кроссовер знаменитой японской фирмы, удивляющий взгляд своим весьма экстравагантным дизайном. Из-за небольших размеров и обтекаемых форм его быстро признали типичным женским автомобилем


Мазда в кредит: автомобили в кредит по специальным ставкам
Что такое «Мазда Финанс»? Это комплекс выгодных кредитных программ, который «Русфинанс Банк» совместно с «Мазда Мотор Рус» предлагает клиентам уже не первый год. Единая политика кредитной организации


Рено Дастер в кредит: условия автокредита на Renault Duster
Кто как купил «Дастер» в кредит? Такой вопрос на форумах вызывает горячее обсуждение, потому что известная модель кроссовера Renault Duster пользуется в России немалым спросом. Это один из представителей


Что нужно, чтобы взять машину в кредит: требования к заемщику
Приобретение нового автомобиля в 21 веке – это уже не мечта, а скорее необходимость. Если раньше авто считалось для многих роскошью, то это сейчас это уже средство передвижения. К тому же в наше время


Шевроле Авео в кредит: условия какой кредитной программы выгоднее
Какие модели «Шевроле» выгоднее? Такой вопрос можно встретить достаточно часто, так как популярная марка предлагает большое разнообразие моделей и комплектаций. Одной из востребованных новинок 2013-2014


Айфон в кредит. Как купить iPhone в кредит?
Айфон в кредит – это отличный вариант для людей, не обделенных финансовыми средствами, но при этом не имеющих полной суммы на руках для наличного полного расчета. Впрочем, если с финансами туго, но iPhone


Как узнать что машина не в кредите
 Приобретение подержанного автомобиля на просторах РФ подвержено определенным риском. Связаны они с тем, что купленный вами автомобиль может оказаться залоговым. И, увы и ах, радость от столь долгожданной


Взять в кредит мазду 3
Расчет процентов по автокредиту на автомобиль Мазда не займет много времени - рассчитайте процентную ставку по кредиту на машину онлайн с. Кредит под 0% годовых предоставляется сроком на 12 месяцев. Минимальная





Рассматривается вопрос о предоставление нотариусам права выдачи извлечения из Реестра прав на недвижимое имущество.
Министерством юстиции был разработан проект Закона «О внесении изменений в некоторые Законы Украины относительно предоставления информации о государст...


Держреєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у 2014 році буде здійснюватись за новою - удосконаленою та спрощеною - процедурою.
Постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Держа...




Система Orphus


У п'ятницю Україна підпише економічну частину угоди про асоціацію з ЄС, але влада і бізнес до цього не готові

Фото: Reuters

27 червня Євросоюз підпише з Україною економічну частину угоди про асоціацію (СА). Після ратифікації угоди Верховною Радою, не чекаючи ратифікації парлмент всіх 28 країн ЄС, імовірно вже восени почне втілюватися в життя зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і ЄС в двосторонньому порядку, а також здійснення ряду інших економічних нововведень. У нашої країни буде десять років на поступову адаптацію до європейських правил гри, і пройти цей шлях доведеться як державним органам влади, так і бізнесу.

Перший крок

Починати підготовку до практичної реалізації СА в цілому і ЗВТ зокрема слід з державних органів. У Міжнародному центрі перспективних досліджень (МЦПД) вважають, що механізм впровадження угоди повинен включати дві складові: національну систему координації імплементації СА, що складається з органів влади, відповідальних за це, і національну програму імплементації СА. В даний час в Україні фактично відсутня і те й інше.

За міжвідомчу координацію реалізації угоди про асоціацію зараз у відповіді підрозділу з питань євроінтеграції різних органів влади, перш за все - Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції та Національного агентства з питань державної служби. Подібна розпорошеність функцій, відповідальності і ресурсів підриває результативність підготовки до СА. «В умовах, коли перелік завдань і функцій чітко не визначений, органи влади не можуть адаптувати свою внутрішню структуру для їх ефективного виконання і досягнення результатів», - вважає директор програм з європейської інтеграції МЦПД Володимир Притула. Натомість, вважає експерт, уряд повинен створити єдиний координаційний орган з питань європейської інтеграції, який відповідав би виключно за реалізацію програми імплементації.

На думку члена делегації України в переговорах з ЄС про СА в 2007-2010 рр. і головного експерта робочої групи з євроінтеграції реанімаційне пакету реформ Вадима Трюхана, який очолював Координаційне бюро європейської та євроатлантичної інтеграції в 2008-2010 рр., оптимальним варіантом могло б стати міністерство євроінтеграції на чолі з першим віце-прем'єром - міністром євроінтеграції. Це відомство можна було б створити, ліквідувавши яке зазнало втрат потреба Національне агентство з питань Євро-2012 і показало свою неефективність Державне агентство з інвестицій та управління нацпроектами. «Одна інституція - міністерство - має займатися і реформами, і євроінтеграцією. Без цього виконання СА буде провалено », - вважає співрозмовник видання. Більш бюджетні варіанти єдиного відомства - національне агентство з аналогічних питань або профільний урядовий офіс в структурі секретаріату Кабінету міністрів. Одночасно слід перерозподілити повноваження для концентрації значної частини функцій в сфері євроінтеграції в рамках такого органу, зазначає Притула. Наприклад, уточнює Трюхан, в разі створення профільного міністерства на чолі з відповідним віце-прем'єром, останній повинен отримати достатній обсяг повноважень для реалізації курсу на вступ до ЄС, проведення системних реформ, а також залучення інвестицій і технічної допомоги на ці цілі.

Згідно з програмою «100 днів - 100 кроків уряду», Кабмін повинен був розробити національну програму координації діяльності з імплементації СА, визначившись з типом координаційного органу ще в квітні. Однак дедлайн був прострочений. В кінці травня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив нарешті про створення урядового офісу з питань євроінтеграції, а також нових посад заступників міністрів з питань євроінтеграції в кожному міністерстві. Однак, по-перше, на думку Притули, Уряд Офіс має занадто обмежений функціонал для координації підготовки держорганів до євроінтеграції. А по-друге - пройшов вже майже місяць після заяви Яценюка, але євроінтеграційний Уряд Офіс існує поки лише на папері. Як розповідає Вадим Трюхан, в даний час Кабмін розробляє положення про його роботі і готує кадровий конкурс. Очікується, що урядовий офіс запрацює через місяць-другий. Крім виконання рутинних завдань, він також підготує грунт для створення міністерства євроінтеграції. Правда, що стосується цього відомства - як і посади профільного віце-прем'єра, який його очолив би, - в органах влади єдиної думки ще немає. Під час передвиборної кампанії президент Петро Порошенко заявляв про домовленість з ЄС щодо створення посади віце-прем'єра або першого віце-прем'єра з євроінтеграції. Також необхідність введення цієї посади підтримує комітет Верховної Ради з питань євроінтеграції. Однак Кабмін подібного кроку поки не анонсував.

До сих пір не готова і національна програма імплементації СА, яку уряд також обіцяв затвердити і почати реалізовувати ще в квітні. Зараз існує лише проект цього документа. Однак він, як вважає директор департаменту зовнішньої політики МЦПД Олена Захарова, є переліком acquis communautaire (правових актів) ЄС з встановленими термінами виконання (який часто просто дублює положення доповнень до тексту СА) і відповідальних виконавців. Замість цього, на думку експерта, повинна бути розроблена програма імплементації СА у вигляді державних політик в окремих сферах, які повинні бути попередньо обговорені з усіма зацікавленими сторонами. Вона повинна включати зріз поточної ситуації, суть нововведень і очікуваний результат. Подібна програма повинна періодично - як мінімум раз на рік - коригуватися з урахуванням досягнутого прогресу, розміру виділеного ЄС і бюджетом України фінансування, а також зауважень різних європейських інституцій. Відповідальні за реалізацію таких політик держоргани повинні регулярно звітувати координаційному органу, який в свою чергу буде відповідальний за загальнонаціональний звіт.

Надолужити згаяне

Адаптація українського бізнесу до СА і, зокрема, до ЗВТ буде різноплановою. Для ряду галузей в європейських правилах і стандартах немає нічого нового. Наприклад, якщо виходити з даних за 2013 р сільське господарство і так 23% експорту направляє до Євросоюзу. В основному це рослинництво. Зокрема, в ЄС постачається 43% проданої за кордон кукурудзи, 36% жита, 41% гречки та проса, 69% зернового сорго, 95% насіння і плодів олійних культур. Також немає необхідності адаптуватися до європейського ринку виробникам чорних металів, які продають чверть свого експорту в ЄС. Аналогічна ситуація і в секторі по виготовленню мінеральних продуктів (35% експорту - в ЄС), а також в текстильній промисловості (67%). Однак багато галузей української економіки ще не готові поставляти продукцію в Європу. До сих пір вони її продавали в основному в країни Митного союзу, чиї стандарти відрізняються від європейських. До таких галузей можна віднести автомобілебудування, в якому 74% експортувалося в ТС і лише 6% - в ЄС, машинобудування (54% проти 21%) і хімічну промисловість (36% проти 15%). При цьому і зацікавленість європейців продукцією цих галузей поки невелика. Наприклад, товари, які відносяться до однієї з основних статей українського експорту в ТС - залізничні локомотиви, вагони та інший транспорт для ж / д перевезень - в Європі купують лише пострадянські прибалтійські республіки - Естонія і Латвія. Вагонобудівникам і компаніям інших не орієнтовані раніше на ЄС індустрій, які все-таки зважаться рушити на Захід, доведеться проводити переобладнання виробничих потужностей і проходити сертифікацію продукції відповідно до європейських стандартів.

Освоївши європейський ринок, вітчизняні виробники отримають відчутний виграш, перш за все торговий. Якщо до цих пір ринок України був більш відкритим для європейських товарів, ніж ринок ЄС для українських, то тепер ЄС стане більш доступним для наших виробників. В рамках ЗВТ зменшаться мита на 98,1% товарів. Європа знизить середню ставку для всіх груп українських товарів з 7,6% до 0,5%. У той же час Україна планує скоротити мита в середньому з 4,95% до 2,42%. Пізніше, протягом наступних 10 років, ЄС планує поступово знижувати середню ставку мита до 0,05%, а Україна - до 0,32%.

Оцінити ефект дії ЗВТ для української економіки можна вже за підсумками травня. З 23 квітня 2014 р європейська сторона знизила ставки мит для України в рамках піврічної односторонньої лібералізації торгівлі. Деякі аграрії, наприклад, вже встигли скористатися відкрилася можливістю. За даними заступника генерального директора Української аграрної конфедерації Олександра Ярославського, з 23 квітня по 4 червня українські підприємства ввезли в ЄС безмитно 11 т обробленої продукції з цукру, 40 т крохмалю, 110 т оброблених томатів, 367,7 т ячмінної крупи. Але основний прорив зробили виробники меду. За перший місяць дії торгових преференцій вони вичерпали квоту більш ніж на третину, експортувавши в ЄС 1564 т з безмитних 5000 т.

До речі, саме агросектор виграє від ЗВТ більше за інших. ЄС зобов'язується зменшити мита на сільськогосподарську продукцію в середньому з 19,8% до 0,6%, в той час як Україна - з 9,24% до 6,77%. Правда, Брюссель збереже за собою правило використовувати тарифні квоти. «Зниженою ставкою мита зможуть скористатися лише ті підприємства, які першими імпортують товар в ЄС і потраплять в межі такої квоти. Решта зможуть постачати товар зі сплатою мита за ставками, які діяли раніше », - пояснює консультант відділу податкових та юридичних послуг PwC Україна Оксана Дрозач. Відповідно, чим менше квота на певну продукцію, тим більше підприємства, що виробляють її, повинні поквапитися з адаптацією своїх внутрішніх процесів до стандартів якості ЄС. При цьому більшість квот за своїм розміром абсолютно відірвані від експортних реалій останніх років. Як зазначає Ярославський, обсяг квот на сільгосппродукцію розраховувався на основі статистичних даних за 2005 р, коли український аграрний експорт в ЄС був набагато менше, ніж зараз. Наприклад, ще на основі старих даних встановлені квоти на експорт м'яса птиці (16 тис. Т зі збільшенням до 20 тис. Т протягом п'яти років), пшениці (950 тис. Т зі збільшенням до 1000 тис. Т) і кукурудзи (400 тис. т зі збільшенням до 650 тис. т). Для деяких видів продукції такі обмеження не критичні. Наприклад, для пшениці, якої Україна продала ЄС за весь 2013 році всього 101 тис. Т. Але для інших товарів ці квоти фактично нейтралізують ефект лібералізації торгівлі. Так, обсяг експорту кукурудзи в ЄС в минулому році досяг 7,2 млрд т, а значить, нинішня квота по ній покриє лише 5% експортованої продукції.

Побічний ефект

Співпраця з ЄС не обмежується лише зовнішньою торгівлею - українську економіку також чекає низка змін в інших сферах. Перш за все - в податковому полі. «Україна повинна буде гармонізувати правила оподаткування акцизним податком, ПДВ і регулювання послуг з правилами ЄС», - розповідає Оксана Дрозач. Головна мета нововведень - заміна прямого оподаткування непрямим. Для цього, наприклад, в оподаткуванні акцизом розшириться база оподаткування, а також виростуть ставки. Так, підакцизними товарами стануть електрику і природний газ. При цьому ставки акцизу на дизельне паливо можуть збільшитися в 4 рази, на інші види палива - в 2,6 рази. За словами юриста, це підстьобне українські компанії переходити на енергозберігаюче обладнання і альтернативні види палива - енергію сонця, вітру і т. Д. Також через підвищення акцизів суттєво подорожчають алкоголь і сигарети. Ставка акцизу для більшості алкогольних напоїв може збільшитися в 1,5 рази, на сигарети - в 6 разів. Правда, з радикальним реформуванням податкової сфери поспішати не варто, попереджають експерти. У України буде десять років, щоб впровадити ці нововведення, уникнувши різких і негативних короткострокових ефектів.

Від радянського контролю якості - до контролю внутрішніх процесів

Оксана Дрозач
консультант відділу податкових та юридичних послуг PwC Україна:

Частина українських галузей ще не мають досвіду торгівлі з Євросоюзом і до неї фактично поки не готові. Зокрема, це автомобілебудування (74% експортувалося в країни Митного союзу і лише 6% - в країни ЄС), машинобудування (54% проти 21%), деревообробка (52% проти 28%), харчова промисловість (45% проти 21%) , хімічна промисловість (36% проти 15%). Основна проблема для цих галузей полягає не тільки в пошуку нових контрагентів, а також тих потреб внутрішнього ринку Європи, які вони могли б задовольнити, але і в системі контролю якості продукції, що експортується. Країни пострадянського простору звикли до системи якості, заснованої на контролі кожної окремої партії товарів. Європейська ж система грунтується на контролі внутрішніх процесів підприємства експортера / виробника, їх надійності та безпеки. На підставі такого контролю робиться висновок про відповідність або невідповідність товару стандартам якості для країн Європи.

Щоб отримати найбільшу вигоду від розширення торгівлі з ЄС, подібним компаніям необхідно оцінити потенційні вигоди і можливості від розширення такої торгівлі. Для цього потрібно вивчити як систему контролю якості для вироблених і експортованих товарів, так і наявність пільг і тарифних квот на такі товари, а також дослідити конкурентоспроможність товарів на європейському ринку і при необхідності визначитися зі шляхами підвищення такої конкурентоспроможності. Після цього варто розробити план впровадження необхідних змін і визначитися з термінами його виконання. Підприємствам, вже торгують з країнами ЄС, буде простіше здійснити процес модернізації як в фінансовому, так і в часовому відношенні.

Українцям потрібно інтегруватися в європейські ланцюжка доданої вартості

Джоселін Гіттон,
співробітник торгового відділу Представництва ЄС в Україні:

Потрібно мати на увазі не тільки на те, чи зацікавляться європейські споживачі українською продукцією, але також на той факт, якою мірою європейські компанії захочуть перенести на аутсорсинг в Україні частина виробництва. Ключове для України - не продавати кінцевий продукт європейським споживачам, а інтегруватися в європейські ланцюжка доданої вартості. Наприклад, продавати вироблені в Україні автомобільні запчастини європейським автовиробникам Volvo, Mercedes і Skoda, які вже будуть продавати готову продукцію кінцевим споживачам в Європі або в інших частинах світу. Така модель працює, наприклад, в Чехії і Польщі. Немає жодної галузі в Україні, яка не змогла б залучити подібні інвестиції. Це може бути і сільське господарство, і промисловість, і IT-послуги. Почавши працювати за такою схемою, можна створювати все більше і більше доданої вартості, залучати все більше і більше інвестицій і, врешті-решт, почати експорт готової продукції. Угода про асоціацію з ЄС цього сприяє, знижуючи імпортні мита в ЄС для української продукції до нуля майже по всім товарам, а також вводячи для українських товарів ті ж норми, що діють і для європейських. Однак для такої моделі роботи критично важливий бізнес-клімат в Україні. Якщо подивитися на рейтинг Світового банку, Україна - одна з найгірших країн для ведення бізнесу в світі. Будь-який інвестор, що вибирає, куди інвестувати ближче до Європи - в Україні, Туреччину або Марокко, вивчатиме, де інвестиції в збереження, чи ефективна судова система, чи виконуються закони, чи є ризики раптової зміни законодавства. Поліпшення бізнес-клімату України є дуже важливою умовою для її інтеграції в європейські ланцюжка доданої вартості.

Главная Партнеры Контакты    
Cистема управления сайта от студии «АртДизайн»