Главная Партнеры Контакты  
Юридическая компания — «Основной закон», консультации и помощь в возвращении депозитов, защита по кредиту

ЮК
"ОСНОВНОЙ ЗАКОН"  

г. Киев, бул. Пушкина, 2а                
тел.: (044) 334-99-77                               
         (095) 407-407-3
         (096) 703-11-82

график работы: пн.- пт. с 9:00 до 18:00
          
                           

 









Автокредит Лада Приора - купить в кредит народный автомобиль
Содержание: Лада Приора в комплектации SE Двигатель Lada Priora – модернизация ВАЗ Взгляд на Лада Приора со стороны водителя Купить Лада Приора в кредит Автокредит в банках на Лада


Новый Форд Фокус в кредит — купить Ford Focus 3 в кредит
  * Расчёт действителен на 01.07.2017 и произвёден на базе: AMBIENTE (АМБИЕНТЭ) 1.6 Л, 85 Л.С., МКПП от 694 000 РУБ1 Первоначальный взнос 298 420 рублей ГМВС2, от стоимости автомобиля 312


Nissan Juke: автокредит для женщины на модный кроссовер
Nissan Juke – модный кроссовер знаменитой японской фирмы, удивляющий взгляд своим весьма экстравагантным дизайном. Из-за небольших размеров и обтекаемых форм его быстро признали типичным женским автомобилем


Мазда в кредит: автомобили в кредит по специальным ставкам
Что такое «Мазда Финанс»? Это комплекс выгодных кредитных программ, который «Русфинанс Банк» совместно с «Мазда Мотор Рус» предлагает клиентам уже не первый год. Единая политика кредитной организации


Рено Дастер в кредит: условия автокредита на Renault Duster
Кто как купил «Дастер» в кредит? Такой вопрос на форумах вызывает горячее обсуждение, потому что известная модель кроссовера Renault Duster пользуется в России немалым спросом. Это один из представителей


Что нужно, чтобы взять машину в кредит: требования к заемщику
Приобретение нового автомобиля в 21 веке – это уже не мечта, а скорее необходимость. Если раньше авто считалось для многих роскошью, то это сейчас это уже средство передвижения. К тому же в наше время


Шевроле Авео в кредит: условия какой кредитной программы выгоднее
Какие модели «Шевроле» выгоднее? Такой вопрос можно встретить достаточно часто, так как популярная марка предлагает большое разнообразие моделей и комплектаций. Одной из востребованных новинок 2013-2014


Айфон в кредит. Как купить iPhone в кредит?
Айфон в кредит – это отличный вариант для людей, не обделенных финансовыми средствами, но при этом не имеющих полной суммы на руках для наличного полного расчета. Впрочем, если с финансами туго, но iPhone


Как узнать что машина не в кредите
 Приобретение подержанного автомобиля на просторах РФ подвержено определенным риском. Связаны они с тем, что купленный вами автомобиль может оказаться залоговым. И, увы и ах, радость от столь долгожданной


Взять в кредит мазду 3
Расчет процентов по автокредиту на автомобиль Мазда не займет много времени - рассчитайте процентную ставку по кредиту на машину онлайн с. Кредит под 0% годовых предоставляется сроком на 12 месяцев. Минимальная





Рассматривается вопрос о предоставление нотариусам права выдачи извлечения из Реестра прав на недвижимое имущество.
Министерством юстиции был разработан проект Закона «О внесении изменений в некоторые Законы Украины относительно предоставления информации о государст...


Держреєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у 2014 році буде здійснюватись за новою - удосконаленою та спрощеною - процедурою.
Постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Держа...




Система Orphus


В азовському тупику - Реальна газета

  1. У 2018 одним з ключових «гібридних» фронтів в неоголошеної російсько-українській війні, схоже, стає...
  2. Пірати Азовського моря
  3. Українські організації «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» та «Майдан закордонний справ»...
  4. Читайте також: Чим загрожує Росія з Азова. Мілітаризація Азовського моря в даних держзакупівель РФ
  5. Що робити?

У 2018 одним з ключових «гібридних» фронтів в неоголошеної російсько-українській війні, схоже, стає акваторія Азовського моря. Російська сторона нарощує там свою присутність, причому, використовуючи для цих цілей міждержавний договір про спільне освоєння моря. Українській стороні поки нічим відповісти

Костянтин Скоркін, для «РГ»

Від Тузли до Тузли

15 років тому, в 2003, між Україною і Росією почався конфлікт за косу Тузла, що тягнеться від Таманського до Керченського півострова 15 років тому, в 2003, між Україною і Росією почався конфлікт за косу Тузла, що тягнеться від Таманського до Керченського півострова. Будівництво дамби російською стороною на цій косі було сприйнято України як посягання на свою територіальну цілісність. Для президента Кучми, малопопулярного на той час, принциповість у питанні Тузли була способом зіграти на патріотичних настроях українців, виставивши себе непохитним захисником національних інтересів.

Підсумком конфлікту став договір, укладений у грудні 2003 і передбачає спільне українсько-російське використання акваторії Азовського моря і Керченської протоки. Документ, ратифікований у квітні 2004 року, передбачав заборону на входження в Азовське море і Керченську протоку без взаємної згоди Росії і України військових кораблів третіх країн, визнання необхідності зберегти акваторію як цілісний господарський і природний комплекс і збереження свободи судноплавства в Азовському морі і Керченській протоці для торгових суден і військових кораблів обох країн. Договір закладав основи мирної економічної кооперації в Азовському морі, але життя, як відомо, пішла зовсім інакше.

Договір закладав основи мирної економічної кооперації в Азовському морі, але життя, як відомо, пішла зовсім інакше

Через 15 років по косі Тузла був побудований Кримський міст, що веде з Росії в анексувати нею Крим. Однак договір про спільне використання Азовського моря продовжує діяти, дозволяючи Росії на легальних підставах посилювати свою військово-морську присутність у регіоні.

Українські військові експерти б'ють на сполох - Азовська акваторія і узбережжі абсолютно беззахисні в разі ворожих дій Росії. Не існує навіть морської державного кордону як такої - в мирні роки до цього руки, так і не дійшли.

«У нас на Азові тільки спільні води. Тобто Конвенцію ООН з морського права в частині територіальних вод, територіального моря, морського кордону, прилеглої зони і т.д. сторони домовилися не використовувати. Звідси висновок: в Азовському морі потрібна морський кордон. Зараз вона проходить по лінії прибою, по пляжу, якщо завгодно », - каже головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко.

Денонсація договору-2004 дозволить встановити 12-мильну зону, що охороняється, але, практично, напевно, посилить російську військову присутність в регіоні, аж до загрози військового вторгнення. Сили для цього у Росії є - за інформацією української сторони, в період з травня по липень 2018 у Азовському морі з'явилося 18 військових кораблів, які раніше несли службу, зокрема, в Каспійському морі. У азовських портах знаходиться зараз як мінімум 40 кораблів, що належать прикордонній службі і ВМФ Росії. І хоча більша частина цих кораблів - вироблені ще в СРСР катера берегової оборони, у України в регіоні немає порівнянних сил.

Американський аналітик Пол Гобл в статті для The Jamestown Foundation пише, що «посилення протистояння з Києвом через морських перевезень через Керченську протоку і те, які російські кораблі були переміщені, вказує, що цей крок спрямований на те, щоб надати Москві додаткові можливості для нападу ». Виникає ще одна небезпечна «вилка» гібридної війни, хороших варіантів виходу з якої поки не видно.

Пірати Азовського моря

Прямо зараз Азовське море вже є ареною для прихованого протиборства між Україною і Росією. Старт йому дало затримання в березні 2018 Українська прикордонниками риболовецького судна «Норд», що вийшов з анексованого Криму під російським прапором (за порушення правил перетину кордону).

Російська пропаганда широко розкрутила цей інцидент, урядові інформагентства писали про «агресивних діях українських морських прикордонників» і «формування справжнього державного піратства». Як настільки улюбленої кремлёвцамі «дзеркальної заходи» російські прикордонники стали затримувати українські та іноземні кораблі, що йдуть в українські порти Маріуполь і Бердянськ.

Українські організації «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» та «Майдан закордонний справ» ведуть моніторинг цих затримань кораблів. За їхніми даними, тільки за липень 2018 у Азовському морі було затримано 85 судів, з них 48 - з вантажем.

Спочатку затримання відбувалися під приводом боротьби з диверсантами, які готують теракти на будівництві Кримського моста; після його пуску 15 травня 2018 - кораблі повинні отримувати дозвіл на прохід під мостом (при цьому свої дії російські прикордонники обґрунтовують все тим же договором 2003, що легалізує подібні «перевірки на дорогах»). Приводи для затримань різні - але підсумок один: затримані кораблі простоюють, а їх власники зазнають збитків.

Читайте також: Чим загрожує Росія з Азова. Мілітаризація Азовського моря
в даних держзакупівель РФ

День простою - обходиться в 10-50 тисяч доларів. Начальник комерційної служби Маріупольського торгового порту Ігор Барський перераховує збитки: «Це Південно-східна Азія, В'єтнам, Південна Корея, Малайзія, це американське напрямок - США, Гондурас, Мексика, всі ці напрямки практично зникли, так як перевозилися на великих суднах типу Panamax. Дещо залишилося, але те, що пішло, вже ніколи не повернеться ». (Кораблі Panamax через розміри не можуть пройти під Кримським мостом, його висота в 33 метра надійно блокує Азовське море від великих вантажівок і для російських портів, чергове «геніальне стратегічне рішення» путінської команди).

Фактично, мова йде про морську блокаду, мета якої зробити нерентабельним співпрацю з українськими портами на Азові для іноземних компаній Фактично, мова йде про морську блокаду, мета якої зробити нерентабельним співпрацю з українськими портами на Азові для іноземних компаній.

У морських подій є і цілком конкретні наслідки на суші. У травні - червні 2014 року, в ході антитерористичної операції, бойовики «ДНР» були вибиті з Маріуполя, і місто залишилося під контролем України. В ході подальших бойових дій, сепаратисти неодноразово робили безуспішні спроби захоплення Маріуполя. Атмосфера в фактично прифронтовому місті залишається напруженою, українські силовики регулярно повідомляють про викриття диверсантів з невизнаних республік в місті і околицях.

А під час затримання України «Норду», в Бердянську була зафіксована анонімна СМС-розсилка з закликом виступати за звільнення кримських моряків, щоб не допустити блокади з боку Росії.

«Військова акція, при якій Україна втратить частину суші на узбережжі Азовського моря з Маріуполем і Бердянськом і створиться сухопутне сполучення між Ростовом-на-Дону і Кримом, відповідає ходу думки Москви, яка виступає за дроблення України на невеликі, нежиттєздатні частини», - пише Маркус Акерет, оглядач швейцарської газети Neue Zurcher Zaitung.

Морська блокада Маріуполя безумовно відіб'ється на економіці портового міста, а соціальним невдоволенням цілком можуть скористатися прихильники «ДНР». Порушення морської логістики вдарить і по містоутворюючим підприємствам Маріуполя - металургійним гігантам «Азовсталь» і ММК імені Ілліча. Напередодні виборів в Україні це відкриває шлях до широкої дестабілізації регіону.

«На експорт і з Маріуполя до Бердянська везуть по морю переважно продукцію гірничо-металургійного комплексу з усією східної частини України. Частина вантажів вже переорієнтована на залізницю, з Херсона і Одеси, що набагато дорожче. Кінцева мета: українські порти повинні померти. Робиться розрахунок на те, що в регіонах Приазов'я нехай і не переважає, як в 2014-му, але все одно вагома частка прихильників Путіна. Дестабілізація внутрішньополітичної ситуації тут дуже ймовірна », - вважає головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко.

Дестабілізація внутрішньополітичної ситуації тут дуже ймовірна », - вважає головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко

Главред BlackSeaNews Андрій Клименко. Фото - Крим.Реаліі

А Маріуполь, як один з найбільших економічних центрів Східної України, є давнім центром докладання зусиль проросійських сил. У лютому 2017 стало відомо про «план Маріуполь», розробляє командою політтехнолога Януковича Полом Манафортом і його помічником Костянтином Килимник. Згідно з планом Килимника, на зміну зайшов в глухий кут Мінському переговорного процесу повинен прийти Маріупольський мирний процес, в якому ключову роль повинні грати Опозиційний блок і «інші опозиційні сили, зацікавлені в світі на Сході України».

А в якості посередника і керівника «окремих районів Донецької та Луганської областей» розглядався екс-президент України Віктор Янукович.

Що робити?

У України, по суті, є два варіанти реакції на ситуацію, що склалася в акваторії Азовського моря.

Перший - той, до якого Росія підштовхує Україну - досягнення компромісу. Ключові поступки, яких кремлівський режим чекає від України - відмова від арештів кораблів з кримських портів, і відновлення водопостачання Криму (деякі експерти вважають, що взагалі вся «дипломатія канонерок» на Азові викликана водною кризою в Криму).

У цьому варіанті зацікавлена ​​не тільки Росія, а й українські бізнесові кола, інтереси яких зав'язані на безперебійній роботі азовських портів, зокрема група Ріната Ахметова, які мають політичні ресурси для лобіювання своїх інтересів. Однак в ситуації майбутніх президентських виборів подібне рішення може бути прирівняне до політичного самогубства, тому реалістичність цього варіанту малоймовірна.

Другий варіант - подальша мілітаризація Азовського моря тепер уже з української сторони, за підтримки світової спільноти, вихід з договору 2003 року (такий законопроект вже, до речі, внесений в ВР) і розмежування з Росією відповідно до норм міжнародного морського права. Українські військові експерти пропонують також посилити дипломатичний тиск на Росію: домогтися від міжнародного співтовариства санкцій проти азовських портів РФ, створити чорноморський оборонний альянс з країнами-членами НАТО. Важливі на цьому шляху для України військові поставки з боку США, зокрема, забезпечення берегової оборони сучасними катерами.

Цей варіант може забезпечити військову безпеку Приазов'ю, однак не вирішує економічних проблем - перше ж, що зробить у відповідь Росія - ще більш устрожіт прохід для кораблів, що йдуть в українські порти через Керченську протоку. Не кажучи вже про спокусу військової операції, на яку може піти Путін на тлі падаючого всередині Росії власного рейтингу. Та й «внутрішній» характер Азовського моря мало сприяє залученню до нього уваги міжнародної спільноти, а такі чорноморські важковаговики як Туреччина навряд чи стануть сваритися з Росією через проблеми з Маріупольським портом.

Схоже, що вихід з «гібридного тупика» для України лежить в площині вироблення власної гібридної стратегії - поєднанні поступок і силового тиску, наприклад, залучення зацікавлених в надійному судноплавстві осіб до фінансування зміцнення обороноздатності Приазов'я і міжнародному лобіювання української позиції.

Що робити?
Главная Партнеры Контакты    
Cистема управления сайта от студии «АртДизайн»