Продовжуємо нашу, вже традиційну, рубрику «Мертві проекти» - цикл матеріалів про смішних перекладах, яким так і не пощастило зарелізіться. Випуск №6 присвячений проекту студії Складнощі перекладу - смішного перекладу фільму «Іронія долі. Продовження »під назвою« Іронія долі. Удар у відповідь ».
Цей проект, як і «Коммунізмус», про який ми вже розповідали раніше , Відноситься до періоду творчості Нойманн між «300 арійцями» і «Реквіємом по Євросоюзу» , Коли Михайло перебував на роздоріжжі (кінець 2007 року). У той час епопея з ремейками і сіквелами популярних радянських фільмів у вітчизняному кінематографі тільки починалася. Сиквел класичної «Іронії долі» знаходився в центрі уваги преси і громадськості, йшла агресивна піар-компанія, очікування мас були скептичними.
Нойманн взяв цей фільм «на олівець», як відповідний для смішного перекладу, ще до першого перегляду (те ж саме у Михайла було і з «300 спартанцями», до речі). За переклад «Іронії долі 2» говорило те, що фільм був на піку суспільної уваги з не дуже схвальним ставленням глядачів. Так звані «любителі класики», які звинувачували Складнощі перекладу в святотатстві за альтернативний переклад фільму «Москва сльозам не вірить», у випадку з цим фільмом повинні були опинитися в нейтралітет або навіть на стороні Нойманн, так як для них уже сам вихід «продовження» класики був страшним гріхом.
Всупереч своїй тязі до сатири, на цей раз Михайло планував щось близьке до класичного смішного перекладу. По-перше, Нойманн хотів задіяти паралелі між радянською «Іронією долі» і невдалим. Тобто використовувати музику і збочені фрази з фільму Ельдара Рязанова. По-друге, велика кількість скарг у відгуках на приховану рекламу в «Іронії долі 2» наштовхнуло Михайла на думку простебать цей елемент, зробити рекламу явною і нав'язливою. 
Персонажі повинні були постійно і нахабно рекламувати різні марки і товари в форматі «Яка гидота цей ваш майонез« Слобода », а ось« Кальве »- це дааа!». По-третє, прямо-таки напрошувалося використовувати в сюжеті попередні популярні ролі акторів, задіяних у «Іронії долі 2» на першому плані, Костянтина Хабенського і Сергія Безрукова. На арену смішного перекладу повинні були вийти Антон Городецький з «Дозорів» і Саша Білий з «Бригади». Також Нойманн планував задіяти в роботі відеоряд цих фільмів.
Перекладу завадили досить прозаїчні обставини. Михайло тоді якраз тільки переїхав до Росії з Німеччини і відразу пішов в кіно на «Іронію долі. Продовження ». І досить несподівано фільм, планований на розтерзання, перекладачеві, нехай і з застереженнями, сподобався. Нойманн залишився задоволений непоганим сюжетом і пристойним гумором «Іронії-2», образами персонажів і спецефектами (до відверто бездарних римейків «Кавказької полонянки» і «Джентельменів удачі» було ще далеко). Навіть велика кількість реклами ( «Білайн», Nokia, пиво «Золота бочка», Toyota) і то повеселила його своєю нахабністю і нав'язливістю. Та й, в цілому, після довгого розриву з батьківщиною Нойманн дуже порадували кінотеатр, повний зал битком, пристойні трейлери вітчизняних фільмів - на ностальгію і позитив пробило. 
Крім всіх цих позитивних вражень, на «обробному столі» у Михайла тоді вже лежав «Реквієм по Євросоюзу» , Який і був у підсумку реалізований в 2008 році, ставши одним із шедеврів жанру. А напрацювання та ідеї для смішного перекладу сиквела «Іронії долі» так і залишилися нездійсненими. Зараз же цей фільм вже неабияк призабутий і чи якась студія візьметься його перевести.