КАТЕГОРІЇ:
Автомобілі Астрономія Біологія Географія Будинок і сад Інші мови інше Інформатика Історія Культура література логіка Математика Медицина металургія механіка Освіта Охорона праці Педагогіка політика право Психологія релігія риторика Соціологія Спорт Будівництво технологія туризм фізика Філософія фінанси хімія Креслення Екологія Економіка електроніка
Істотність ¾ це ймовірність того, що застосовувані аудиторські процедури дозволяють визначити наявність помилки у звітності економічного суб'єкта і оцінити їх вплив на прийняття відповідних рішень її пользователямі.1 Інформація про окремі активи, зобов'язання, доходи, витрати і господарських операціях, а також складових капіталу вважається суттєвою , якщо її пропуск або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової (бухгалтерської) звітності .2
Аудитор не може висловити думку про ступінь достовірності фінансової звітності з абсолютною впевненістю, так як є властиві аудиту обмеження, що впливають на можливість виявлення суттєвих перекручень у силу об'єктивних, суб'єктивних та інших причин.
До об'єктивних причин належать:
1) використання аудитором систем тестування;
2) наявність обмежень, властивих будь-яких систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;
3) існування обмежень в частині аудиторських доказів, які носять скоріше переконливий, ніж вичерпний характер.
При аудиті звітності перевіряються не всі операції, що знайшли відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Згідно аудиторським стандартам перевірка проводиться вибірково, з використанням тестування засобів контролю щодо ефективності організації і функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також шляхом тестування сальдо рахунків, груп однотипних операцій. Друга причина пов'язана з системами бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Аудитор висловлює думку з розумною впевненістю, так як ідеальних систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю не існує (див. Тему 5). Для збору доказів аудитор використовує інформацію, що міститься в первинних облікових документах, облікових регістрах, фінансової звітності. Він може переконатися, що фінансово-господарська операція, зафіксована в первинному обліковому документі, оформлена відповідно до вимог законодавства Російської Федерації і відображена в облікових регістрах відповідно до облікової політики, діючими нормативними актами. Однак аудитор не може гарантувати, що розглянута операція дійсно мала місце в той час, в тому обсязі, які вказані в первинному обліковому документі, так як він не був присутній при її здійсненні. Отже, аудиторські докази не носять вичерпного характеру.
Суб'єктивні причини визначаються власним судженням аудитора про систему збору документів і зробленими на їх основі висновками. Відповідно до Федерального закону від 07.08.2001 № 119-ФЗ «Про аудиторську діяльність» 3 аудитор має право самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки. Беручи в якості джерела аудиторські стандарти і покладаючись на своє професійне судження, аудитор організовує збір аудиторських доказів, які, на його думку, є більш належними і достовірними, і на їх основі формує висновок про ступінь достовірності фінансової звітності.
Інші причини обмеження аудиту виникають через проведення аудіруемим особою фінансово-господарських операцій та наявності факторів, що збільшують ризик суттєвого викривлення понад очікуваного рівня при звичайних умовах.
Відповідно до Федерального правила (стандарту) № 4 «Суттєвість в аудиті» визначено, що інформація про окремі активи, зобов'язання, доходи, витрати, господарські операції, а також складових капіталу вважається суттєвою, якщо її пропуск або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів , прийняті на основі фінансової отчетності.4
В аудиті розрізняють якісну і кількісну оцінку суттєвості інформації.
При якісній оцінці аудитор повинен використовувати своє професійне судження, для того щоб визначити, носять або не носять істотний характер відмічені в ході аудиту спотворення порядку здійснення господарських і фінансових операцій від вимог нормативних актів, що діють в Російській Федераціі.5 Таким чином, аудитору необхідно виявити істотність з контексту поставленого питання. Наприклад, статтю доходів можна розглянути для оцінки суттєвості з якісної сторони щодо загального огляду фінансової звітності; цілого, від якого вона становить значну частину; інших статей; відповідної суми за попередні годи.6 Д. К. Робертсон виділяє наступні фактори при оцінці суттєвості: абсолютна величина помилки, відносна величина помилки, зміст статті звітності, конкретні умови, невизначеність, кумулятивний еффект.7
Відповідно до Федерального правила (стандарту) № 4 «Суттєвість в аудиті» прикладами якісних спотворень є недостатнє або неадекватне опис облікової політики, коли існує ймовірність того, що користувач фінансової (бухгалтерської) звітності буде введений в оману таким описом; відсутність розкриття інформації про порушення нормативних вимог у разі, коли існує ймовірність того, що подальше застосування санкцій зможе вплинути на результати діяльності аудируемого ліца.8
У разі кількісної оцінки аудитору необхідно визначити, перевершують чи окремо і в сумі виявлені спотворення прогнозовану величину відхилень, т. Е. Рівень суттєвості.
Під рівнем суттєвості розуміється граничне значення помилки фінансової (бухгалтерської) звітності, починаючи з якої кваліфікований користувач цієї звітності з більшим ступенем імовірності не в змозі робити на її основі правильні висновки і приймати правильні економічні рішення (дод. 6).
Залежно від аспекту фінансової звітності аудитор розглядає істотність як на рівні фінансової (бухгалтерської) звітності в цілому, так відносно сальдо рахунків, груп однотипних операцій і розкриття інформації. Аудитор повинен брати до уваги істотність при визначенні характеру, строків проведення і обсягу аудиторських процедур, а також при оцінці наслідків спотворень. Однак методика розрахунку рівня суттєвості в Федеральному правилі (стандарті) № 4 відсутня. Аудиторським організаціям необхідно розробити свій підхід щодо розрахунку рівня суттєвості і використовувати його при плануванні аудиторських процедур, оцінці наслідків спотворень. За основу можна взяти методику розрахунку рівня суттєвості, пропоновану в ПСАД «Суттєвість і аудиторський ризик», схваленому Комісією по аудиторську діяльність за Президента РФ.9
Розглянемо розрахунок рівня суттєвості за форматом дод. 6 на прикладі умовного економічного суб'єкта ВАТ «Факел» (дод. 7). У гр. 2 табл. 4.1 наведені показники з фінансової звітності ВАТ «Факел», в гр. 4 ¾ значення, що застосовується для знаходження рівня суттєвості.
Таблиця 4.1
Дата додавання: 2015-08-05; переглядів: 26; Порушення авторських прав