Главная Партнеры Контакты  
Юридическая компания — «Основной закон», консультации и помощь в возвращении депозитов, защита по кредиту

ЮК
"ОСНОВНОЙ ЗАКОН"  

г. Киев, бул. Пушкина, 2а                
тел.: (044) 334-99-77                               
         (095) 407-407-3
         (096) 703-11-82

график работы: пн.- пт. с 9:00 до 18:00
          
                           

 












Рассматривается вопрос о предоставление нотариусам права выдачи извлечения из Реестра прав на недвижимое имущество.
Министерством юстиции был разработан проект Закона «О внесении изменений в некоторые Законы Украины относительно предоставления информации о государст...


Держреєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у 2014 році буде здійснюватись за новою - удосконаленою та спрощеною - процедурою.
Постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Держа...




Система Orphus


Ринок цінних паперів і курс акцій

Випуск і продаж акцій і облігацій ведуть до утворення регулярного ринку цінних паперів, або, як його ще називають, фондового ринку (від франц. Fonds - гроші, цінності; фонди). Основними учасниками цього ринку є три групи осіб (рис. 4.21): інвестори, тобто організації або окремі громадяни, які купують акції, облігації та фінансують тим самим діяльність акціонерних товариств; емітенти, в якості яких виступають самі акціонерні товариства, що випускають на ринок свої папери; інвестиційні інститути - різні установи, що організують і обслуговують ринок цінних паперів.

інвестиційні інститути -

Мал. 4.21. Основні учасники ринку цінних паперів

Головним серед останніх є фондова біржа - офіційно зареєстрована установа, професійно організує купівлю-продаж цінних паперів. На біржі котируються [1] акції та облігації лише тих фірм, які задовольняють опредёленним вимогам і пройшли процедуру лістингу [2] . Решта цінних паперів звертаються на так званому "вуличному" (позабіржовому) фондовому ринку (докладніше про біржах нижче).

Решта інвестиційні інститути теж мають свої "ділянки". Так, інвестиційні консультанти спеціалізуються на консалтингу (від англ, consulting - консультування), тобто на основі вивчення ринкової кон'юнктури дають рекомендації з питань емісії та обігу цінних паперів. На відміну від цього наступна ланка в технологічному ланцюжку - інвестиційні компанії - організовують але замовленнями емітентів сам випуск та продаж паперів.

Нарешті, інвестиційні фонди допомагають інвесторам (особливо дрібним вкладникам) вигідно розмістити їх вільні гроші: випускаючи власні акції для широкої публіки, фонди вкладають виручені кошти в цінні папери інших АТ і з одержуваних доходів виплачують дивіденди своїм акціонерам.

Далекоглядні інвестиційні фонди завжди прагнуть створювати у себе оптимальний портфель цінних паперів, що забезпечує максимум надійності. Це означає, що фонди, по-перше, йдуть мудрої англійської прислів'ї [3] і не кладуть всі яйця в одну корзину. А по-друге, вони раціонально розподіляють свої вкладення за принципом фінансової (або інвестиційної) піраміди (не плутати з сумно відомими пірамідами російських шахраїв!).

В даному випадку фінансова піраміда являє оптимальну структуру інвестиційних вкладень (рис. 4.22). Відомо, що прибутковість і надійність цінних паперів найчастіше змінюються під взаімообратних напрямках: чим вище можливий дохід, тим більше ризик, а значить, нижче надійність. Піраміда наочно відображає розумне розподіл масиву придбаних цінних паперів за чотирма нерівним (зменшується до вершини) верствам з різним поєднанням ступеня ризику і прибутковості.

Так, самий об'ємний 1-й шар охоплює акції і облігації з найвищим рейтингом [4] безпеки і ліквідності, з достатньою прибутковістю. 2-й шар - цінні папери, можливо, трохи менш безпечні, але зате з більш високою прибутковістю, особливо в довгостроковій перспективі. 3-й шар можуть становити вже ризиковані спекулятивні цінності, що дають можливість отримання підвищеної нрі-

3-й шар можуть становити вже ризиковані спекулятивні цінності, що дають можливість отримання підвищеної нрі-

Мал. 4.22. Фінансова піраміда оптимальності інвестицій

були. Нарешті, найменший 4-й шар - це цінні папери найвищого ризику, але зате (в разі успіху) і вельми високої прибутковості. Подібна чотиришарова піраміда забезпечує потрібний баланс між неминучим інвестиційним ризиком і прибутками.

Своєрідні інвестфонди громадяни можуть створювати і без будь-яких посередників, самостійно (NB - нижче витрати на комісійну винагороду, нижче ризик бути ошуканими). Так, на Заході, особливо в США, діють клуби інвесторів - добровільні об'єднання громадян, що бажають спільними зусиллями сформувати для себе колективний портфель акцій в їх найбільш оптимальному наборі. Виходять свого роду кооперативи інвесторів, члени яких в складчину можуть володіти більшими (ніж поодинці) пакетами цінних паперів.

Сучасне АТ може досягати величезних розмірів і включати тисячі вкладників. Однак основна їх частина - так звані міноритарні акціонери (від лат. Minor - менший), кожен з яких володіє незначним числом акцій і практично не впливає на управління корпорацією. Влада ж в суспільстві належить мажоритарних (великим) акціонерам (від лат. Major - більший). Особливо тим з них, які мають контрольний пакет акцій (щодо яких найбільша частина). Чим більше розпорошеного капітал АТ між численними інвесторами, тим менше частка акцій, що становить контрольний пакет (іноді нижче 10%).

Обіг акцій на ринку передбачає їх багаторазовий перехід з рук в руки. При цьому первинне розміщення (продаж емітентом своїх акцій їх першим власникам, зазвичай інсайдерам [5] ) Найчастіше здійснюється за номінальною ціною, визначеною на цінному папері. А вторинне звернення (подальша вільна купівля-продаж акцій серед широкої публіки) - вже по курсу акцій.

Курс акцій - це їх ринкова ціна. Вона визначається попитом і пропозицією конкретних акцій і залежить від багатьох факторів: від господарських успіхів і перспектив даного АТ, від гарантованості і розміру його дивідендів, від банківського відсотка за вкладами (покупець акції завжди порівнює рівні доходів але акціями та за вкладами в банки), від ступеня ажіотажу [6] , Рекламного галасу і спекулятивних пристрастей навколо інших паперів.

У зв'язку з цим важливо розрізняти: (а) реальний капітал, представлений вартістю діючих в економіці підприємств, і (б) ціннопаперовий капітал - ринкову вартість акцій, облігацій та інших цінних паперів. Останній схильний до надзвичайно великої мінливості - то розбухання (під час бумів [7] ), То стиснення - і може не відображати реальні зміни у виробництві. Наприклад, економіка США за 1990-ті роки свого бурхливого процвітання зросла все-таки "лише" в 1,5 рази, тоді як вартість цінних паперів - майже в 4 рази. Коли ажіотажно роздутий мильна бульбашка паперового ( "фіктивного" - Маркс) капіталу лопається, багатьох вкладників наздоганяє крах.

Коливання курсів акцій провідних, надійних і дохідних компаній - так званих блакитних фішок (від англ. Blue chips [блу чіпс]) - помітно впливають на економічну кон'юнктуру в країні і в світі в цілому. Тому в багатьох країнах щодня обчислюються і публікуються спеціальні індекси, узагальнено відображають зміну курсів акцій найбільших і інших фірм, а значить, і рівень ділової активності.

Найбільш відомий індекс Доу-Джонса (англ. Dow-Jones index) - середній показник курсів акцій провідних компаній США (для наочності: 11 серпня 2000 року він був рівний 11 027, а 20 березня 2001 року - 9487). Авторами цього індексу стали ще в кінці XIX століття американські журналісти, економічні оглядачі Чарлз Доу і Едвард Джонс. У різні роки індекс розраховувався по різному числу компаній, як по групах галузей, так і загальний.

Наприклад, в середині 1990-х років індекс Доу-Джонса розраховували по 30 промисловим компаніям, по 20 транспортним і по 15 компаніям сектора енергетики та комунальних послуг. Поряд з цим визначався і загальний індекс за всіма 65 даним компаніям.

Причому склад компаній періодично оновлюється. Виробники традиційних продуктів (нафта, шини, хімікати) витісняються фірмами з високоточними технологіями. Так, в 1999 році "в індекс" увійшли лідери комп'ютерного ринку - "Mictosoft" ( "Майкрософт") і "Intel" ( "Йнтел"). Єдиним же "довгожителем" Доу-Джонса, присутніми в ньому з дня його першої публікації (1896), є компанія "General Electric" ( "Дженерал електрик"),

У добу НТР, крім того, в США вага більшої популярності набуває спеціалізований біржовий показник високотехнологічних компаній - індекс NASDAQ [Насдак] (National Association of Securities Dealers Automated Quotations - система автоматичного котирування Національної асоціації біржових дилерів). Недарма річне зростання цього індексу (за 1999 рік) склав більш ніж 80% - проти 23-відсоткового підвищення у Доу-Джонса.

Свої "Доу-Джонса" є і в інших країнах. Так, в Сполученому Королівстві - індекс FT-SE (англ. Financial Times - Stock Exchange), що розраховується діловою газетою "Файненшл таймс", а також індекс Блумберга. публікується бізнес-телебаченням Bloomberg; в Німеччині - індекс Dax [лаку]; в Японії - індекс Nikkei [Ніккей]. З початком ринкових реформ подібні показники ділової активності розраховуються і у нас в Росії: наприклад, фондовий індекс ММВБ (Московської міжбанківської валютної біржі) або фондовий індекс РТС (Російської торгової системи).

Главная Партнеры Контакты    
Cистема управления сайта от студии «АртДизайн»