Зараз в експертному середовищі активно обговорюється ідея про можливість зміни валютних орієнтирів для гривні: з долара на євро. Звичайно, тут не обходиться без політиків, спраглих усіма силами прискорити процеси євроінтеграції, а й з 2013 року (після втрати російського ринку) роль експорту в ЄС в українському торговому балансі була посилена. Проте ідея "прив'язки" або переорієнтації гривні з долара на євро виглядає, м'яко кажучи, передчасною.
Внутрішня статистика
Статистика українського ринку показує, що, дійсно, роль долара навіть в обсязі торгівлі на міжбанківському ринку в Україні постійно слабшала. Якщо в 2013 році на долари доводилося 75,83% обсягу торгівлі, то за 2016 рік - 69,73%. Але вже за підсумками перших п'яти місяців 2017 року частка долара США в обороті міжбанку зросла до 80,88% Швидше за все, за підсумками 2017 року цей показник буде нижче, - пише Віталій Шапран для NewsOne . - Високим за підсумками 5 місяців він був через рекордно низького курсу євро до долара США в першому кварталі 2017 року.
Поки ж можна сказати, що в середньому за 4 роки і п'ять місяців частка долара США в обороті на міжбанківському ринку становила 74,02%, або майже три чверті від всього обороту. Розрахунок щоденної динаміки частки долара США на міжбанківському валютному ринку за весь період аналізу (2013-2017 рр.) Показав, що його частка в обороті офіційного ринку всього близько 40 разів опускалася нижче 60% і крім періоду з лютого по листопад 2016 року майже щотижня перевищувала 80% (рис. 1).
Теза про доларизації української економіки підтверджується не тільки ринкової статистикою, але і даними про географічній структурі українського експорту. Більш того, якщо порівнювати географічну структуру експорту та імпорту за даними за перші квартали 2017 і 2016 року, то рівень "залежності" від ЄС ослаб. Так, якщо в першому кварталі 2016 року в торгівлі товарами 50,28% українського імпорту доводилося на країни ЄС, то в 2017 році - вже 46,6%, а по експорту частка ЄС знизилася з 41,40% до 38,4%.
Як бачимо, між фундаментальної статистикою по зовнішньоекономічній діяльності і офіційною статистикою міжбанківського ринку є деяка різниця. Думаю, секрет в тому, що в країнах ЄС, що не перейшли на євро, зовнішньоекономічні контракти з Україною вважають за краще укладати в доларах США. Також потрібно враховувати, що в структурі українського імпорту з ЄС велику частку займає газ, ціна на який формується в доларах США, тобто доларизація офіційного міжбанку в Україні повністю виправдана.
А як в Польщі?
Якщо дивитися на ситуацію в сусідніх з нами країнах ЄС, то потрібно розуміти, що прив'язка їх валют до євро, як правило, має об'єктивний економічний сенс. Для наочного підтвердження цього, думаю, як приклад як не можна краще підійде Польща.
Народний банк Польщі (НБП) вже давно будує свою валютну політику навколо євро. В принципі, це видно навіть з динаміки курсу злотого. Якщо в 2013-2017 рр. курс євро коливався в діапазоні 3,98-4,50 злотих за 1 євро, то курс долара США рухався в куди більш широкому діапазоні - 3,0-4,24 злотих за 1 долар (рис. 2).
Статистика від НБП показує, що десь з 2013 року 70-80% валютного спот-ринку Польщі доводилося саме на ринок злотий-євро. Тобто приблизно та ж доля, що ми спостерігаємо в Україні, але по долару США. Крім того, в Польщі ринок "поточних операцій" (спот) займає 40-50% обороту, решта припадає на деривативи, причому не тільки на валютні свопи, а й на процентні деривативи і класичні позабіржовому форвардні контракти. Іншими словами, у НБП під рукою є милицю, на який можуть спиратися учасники ринку, задовольняючи свою потребу в хеджуванні ризиків.
Схожа на польський валютний ринок картина склалася і в Угорщині, і в інших країнах, які не відмовилися від своїх валют. Якщо структура ринку така, що більше 3/4 обороту припадає на євро, - тут хочеш не хочеш, але центральному банку країни потрібно ставити якір національної валюти під євро. Зрозуміло, мова не йде про фіксацію курсу, а тільки про вибір основної валюти, навколо якої будує свою валютну політику центральний банк. Також варто відзначити, що національні валюти країн нашого регіону, які відмовилися від введення євро, більш прив'язані до коливання євро ще і через географічну структури свого експорту і імпорту. Стан справ в економіці країн єврозони може надавати прямий вплив на динаміку ділової активності в Польщі, Угорщині, Болгарії і т.д. Тому і курси валют цих країн здаються більш стабільними до євро, ніж до долара. Україна за своїми макроекономічними параметрами ще не підійшла до такого стану, як наші сусіди, і залишається доларизованій країною.
застереження
Політика центрального банку країни не повинна викликати незручностей у більшості учасників ринку, в усякому разі якщо центральний банк створений для обслуговування економічних інтересів, а не навпаки. Якщо насильно вибивати доларизацію на користь євро, ми будемо тільки підставляти учасників нашого ринку під все нові і нові валютні ризики. А в умовах, коли в країні майже немає ринку деривативів, насильницька євроїзація української економіки просто призведе до втрат експортерів і, врешті-решт, до втрати частини ВВП.
Поки ми залишаємося сировинним ринком з переважанням агробізнесу, в нашій країні будуть працювати прості моделі, які передбачають валютну орієнтацію на сировину, а, як відомо, валютою для сировинних ринків залишається долар США. Навряд чи споживачі в Африці, Азії або країнах Латинської Америки захочуть купувати українське зерно, масло або руду в євро. Саме політики повинні не розбурхувати суспільство "тупуватими ідеями", а домагатися розширення економічної частини Асоціації та зростання ринків збуту для українських компаній в ЄС. Думаю, що до питань євроїзація можна буде повернутися лише після того, як євро займе 60-70% в обороті офіційного міжбанку, але буде це дуже нескоро.
Україна зараз схожа на першокласника, який по своїм амбіціям прагне бути схожим на учнів випускних класів, але до стану "випуску" потрібно ще дійти. І ключем до заміни основної валюти нашого ринку є навіть не лобіювання розширення економічної частини Асоціації, а зміна сировинного характеру української економіки, але, на жаль, робити це у нас м'яко кажучи не поспішають.
Ти ще не читаєш наш Telegram ? А дарма! підписуйся
А як в Польщі?