Юристы нашей компании представляли интересы истца по делу о взыскании задолженности по страховому возмещению. Несмотря на то, что судебный процесс растянулся на несколько заседаний, в которых ответчик пытался опротестовать позицию истца, суд, изучив материалы дела, пришел к выводу, что исковые требования законные, обоснованные и подлежат удовлетворению в полном объеме.

23 вересня 2009 року Справа № ____

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою ДП ____ (представник ____ довіреність від ____ року) до відкритого акціонерного товариства «страхова компанія » (представник ____ , довіреність від ____ року) про стягнення заборгованості по страховому відшкодуванню у розмірі 56’500 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ____ (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства « страхова компанія» (далі - Страховик) про стягнення заборгованості по страховому відшкодуванню 81’500 грн., інфляційних 978 грн., трьох процентів річних 2’505,28 грн. та пені 4’903,39 грн. на користь позивача за договором добровільного страхування транспортного засобу № 1 від __.__.__. року (далі - Договір). Позовні вимоги Товариства ґрунтуються на неналежному виконанні Страховиком умов Договору у частині обов’язку вчасно виплачувати страхове відшкодування, яке підлягає виплаті через фізичну загибель __.__.__. року застрахованого за Договором автомобіля ____ заводський номер кузова ____ державний номерний знак ____ (далі - Автомобіль).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та в порядку статті 22 ГПК України зменшив суму позовних вимог до 56’500 грн., вимагаючи лише сплати відповідачем суми залишку страхового відшкодування.

Представник Страховика в судовому засіданні заявив про те, що страхове відшкодування проведено частково в сумі 61’001,05 грн., а не 141’196,45 грн. (вартість відновлювального ремонту) з причин подальшої реалізації Автомобіля на Інтернет-аукціоні громадянину ____ на суму залишку відшкодування (81’500 грн.), яку отримано Товариством. 23.09.09 року представник відповідача усно визнав суму боргу 56’500 грн.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Товариства у обсязі зменшених позовних вимог підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки Товариства та Страховика, суд дійшов висновку, що укладений договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором добровільного страхування наземного транспорту, який підпадає під правове регулювання норм статей 979-999 ЦК України, статей 352-355 ГК України та норм Закону України „Про страхування".

Таким чином, в силу статті 979 ЦК України, статті 354 ГК України, статті 16 Закону України „Про страхування" та розділів 1-2 Договору, Страховик зобов’язався у разі дорожньо-транспортної пригоди, викрадення, пошкодження внаслідок протиправних дій третіх осіб або випадкових подій та природних явищ Автомобілю, виплатити акціонерному комерційному банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" (далі - Банк), грошову суму (страхову виплату) у розмірі не більше 152’055 грн. за винятком обов’язкової франшизи (5 відсотків у разі ДТП або 10 відсотків у разі викрадення), а Страховик зобов’язався сплатити страховий платіж 6’325,49 грн.

Платіжним дорученням № ____ від __.__.__. року страхувальник Товариство повністю виплатило суму страхового платежу в розмірі 6’325,49 грн. Згідно довідки відділення Банку № ____ від __.__.__. року, кредитний договір № 1 від __.__.__. року позивачем був виконаний, тому обтяження з Автомобіля зняте, що зумовлює право Товариства, а не вигодонабувача банку на звернення до суду з позовом щодо стягнення суми стразової виплати.

__.__.__ року о __— годині на ____ відбуло¬ся зіткнення Автомобілю та ____ під керуванням ____. При цьому Автомобіль зазнав численних механічних пошкоджень. Означене зафіксовано в страховому акті № ____ від __.__.__. року, протоколі огляду Автомобіля та в звіті спеціаліста-аварійного комісара № ____ від __.__.__. року, за яким збиток, завданий Автомобілю, становить 141496,45 грн.

Обов’язок здійснити страхову виплату настає у Страховика в порядку пункту 2.11.4.1 Договору по закінченні 15 робочих днів з моменту складення страхового акту, тобто, згідно частини 1 статті 530 ЦК України право грошової вимоги позивача виникло __.__.__. року.

Згідно розрахунку розміру страхового відшкодування за Договором від __.__.__. року, складеним відповідачем, виходячи з розміру вартості Автомобіля на момент отримання пошкоджень (150403,80 грн.), вартості залишків автомобіля (81’500 грн.), безумовної франшизи 5% (7’602,75 грн.) - розмір страхової виплати має складати 61’001,05 грн., які були сплачені Страховиком Товариству __.__.__. року відповідно до платіжного доручення № ____.

Наразі, вказаний розрахунок страхової виплати, підготовлений на підставі пунктів 2.12.9-2.12.9.2 Договору з урахуванням розміру франшизи ти продажної вартості залишків Автомобілю, не є вірним з огляду на те, що реалізація залишків автомобіля громадянину ____ за суму 81’500 грн. не відбулася через відмову останнього придбавати вказане майно.

Водночас, відповідно до звіту спеціаліста-оцінювача № ____ від __.__.__. року, ринкова вартість пошкодженого Автомобіля становить 24’809,84 грн., а вартість відновлювальних робіт та запчастин - 106’933,31 грн.

__.__.__. року залишки Автомобілю були продані громадянці ____ за 25’000 грн., на що переконливо вказують біржовий контракт № ____ від __.__.__. року та видаткова накладна № ___ від __.__.__. року.

Суд, виходячи з наведеного, дійшов висновку, що згідно правил пунктів 2.12.9-2.12.9.2 Договору, відшкодуванню Товариству підлягає страхова виплата у розмірі 56’500 грн. (150’403,80 грн. вартості Автомобіля - 61’001,05 грн. виплаченої Страховиком частини суми - 7’602,75 грн. франшизи 25’000 грн. реального виторгу за пошкоджений Автомобіль).

Таким чином, грошове зобов’язання Страховика перед Товариством зі страхової випла-ти на суму 56’500 грн. на момент прийняття рішення - не виконане, на порушення норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при чому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Страховиком умов Договору, які регулюють порядок компенсації збитків Товариства у разі настання страхового випадку, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів страхування наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі ст.ст. 16, 525-526, 636, 759-786 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов дочірнього підприємства ____ до відкритого акціонерного товариства «страхова компанія» про стягнення заборгованості по страховому відшкодуванню у розмірі 56’500 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «страхова компанія» на користь дочірнього підприємства ____ суму боргу 56’500 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 565 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.І. Мєзєнцев