В нашу юридическую компанию обратился клиент, права и интересы которого были нарушены незаконным бездействием должностных лиц прокуратуры. Так, на письменное обращение нашего клиента, составленное в соответствии с Законом Украины "Об обращениях граждан", прокуратура предоставила отписку, более того, направила данное обращение, которое по сути являлось жалобой, на рассмотрение в тот орган, на который наш клиент жаловался, что является незаконным.
Исковые требования, изложенные в грамотно составленном исковом заявлении, были удовлетворены окружным административным судом.
 

08 вересня 2009 року

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивизії, 17 Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі • СкокиніОЛ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу
за позовом
до Прокуратури
про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури та забов’язати прокуратуру ....... виконати певні дії та компенсувати судові витрати

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури та зобов’язання прокуратуру виконати певні дії та компенсувати судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 07.03.2009 р. звернувся до прокуратури із заявою, в якій оскаржив дії працівників РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ......... та бездіяльність прокурора, а також просив поновити перевірку за його заявою від .....р. до РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ..... та надати відповідь за результатами її проведення. .....р. прокуратурою було направлено на його адресу листа, згідно з яким на підставі ст.7 Закону України «Про звернення громадян» зверне зве для вирішення по суті направлено прокурору у зв’язку з чим, рахує дії прокуратури протиправними, тому що його звернення було направлено той посадовій особі, дії якої він оскаржує, що прямо забороняє ч.4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», тому просив суд задовольнити його вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову, свою позицію мотивували аналогічно викладеній у позовній заяві.

Представник відповідача - прокуратури позовні вимоги не визнає, надав суду письмові заперечення відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що .....2009р. прокуратурою було отримано заяву позивача адресовану прокурору, відповідно до якої позивач просив провести перевірку стосовно працівника РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ........ Іванова., бездіяльності начальника вказаного відділу Сідорова та бездіяльності прокурора Петрова, а також просив поновити перевірку за його заявою від ......2008 р. та надати відповідь за результатами розгляду.

Листом Прокуратури № від .....2009р. на адресу прокурора з повідомленням позивача, звернення останнього для перевірки усіх доводів було направлено до прокуратури.

Проблемою даного спору є питання щодо неналежного розгляду скарги позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пп. 1, 2 ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідачем - Прокуратурою не доведено суду правомірність своїх дій щодо розгляду скарги з наступних підстав.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особам.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Організаційно правові засади розгляду звернень громадян в органах прокуратури визначено, зокрема, КПК України, ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про звернення громадян», Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України 28.12.2005 року, та іншими.

Судом встановлено, що позивач звернувся до прокурати у порядку Закону України «Про звернення громадян».

Частиною 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

У зверненні позивача від ...... ставилися питання щодо проведення перевірки стосовно бездіяльності прокурора.

Судом також береться до уваги, що на момент направлення скарги прокурору для вирішення по суті звернення, в якому в тому числі ставилися питання про поновлення перевірки за заявою від ....р. про розкрадання майна РВ ММУ ГУ МВС було прийнято рішення від ....р про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно з п.3 вказаної постанови її копію направлено в прокуратуру, таким чином, на момент направлення прокуратурою звернення позивача від 07.03.2009 р. до прокурора, останній до того часу прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи не скасовував, тобто фактично на момент отримання звернення позивача був згоден з прийнятим рішенням.

Це вбачається із відповіді за № ... від ....2009р. заступника прокурора на адресу позивача, яка по суті дублює попередні відповіді, надані позивачеві.

Судом також зазначається, що відповідь на звернення позивачеві було надано тільки на питання щодо законності та обґрунтованості прийнятого рішення в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ........, з інших питань, які ставились у зверненні перевірка не проводилась, позивачу відповіді не надано, тобто фактично звернення по суті вирішино не було.

Суд вважає, що саме порушення вимог ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» стало причиною не вирішення звернення позивача по суті.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури Донецької ..... та зобов’язання прокуратуру Донецької ...... виконати певні дії підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позивача до прокуратури про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури Донецької ...... при розгляді звернення від ......р. та зобов’язання прокуратуру виконати дії, передбачені законодавством відносно заяви позивача від .....2009 р. та компенсацію судових витрат - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність прокуратури при розгляді звернення позивача від ....2009 р.

Зобов’язати прокуратуру виконати дії, передбачені законодавством відносно заяви позивача від ....2009 р., а саме розглянути заяву позивача від 07.03,2009 р. та надати йому відповідь про результати її розгляду.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.